Князь Василь Федорович володів сильним впливом у політичних колах Литви і Польщі. Він закликав литовців боронити свої литовсько-руські права проти зазіхань Польщі. На чолі свого війська кн. Василь відстоював незалежність України і Литви, воюючи на боці Свидригайла проти Польщі. Василь Красний не раз боронив Волинь від нападів татар.
У 1450 р. кн. Василь Острозький звів новий дерев’яний замок у Дубні, трохи вище за рельєфом від старого, збудованого Федором Острозьким. Це стверджують у своїх працях дослідники: Кардашевич, Мечислав Орлович і митрополит Іван Огієнко, а також автори статті про Острозьких в інтернеті Марія Станьчик, Марія Сосядович і Єва Станьчик.
Помер кн. Василь Острозький в Острозі і був похований у криптах Богоявленської церкви, ним же збудованої, але його внук, кн. Костянтин Іванович, переніс останки до Києво-Печерської лаври й поховав поруч з його батьком, преподобним Феодосієм (Федором).
Талановитий воєначальник Князь Іван Васильович Острозький
(? – 1466) –
Талановитий воєначальник, уславлений перемогами над татарами.
Старший син кн. Василя Красного, який отримав у спадщину Острог і продовжив лінію князів Острозьких.
Однією з вагоміших його перемог була в битві під Теребовлею на Поділлі в 1454 р., коли у полон було взято 9000 татар.
На Дубенщині кн. Іван Васильович володів маєтками Конюхи, Озеряни, Рапатів, які набув у 1463 р.
Молодший син кн. Івана, Костянтин, у 37 років став Великим литовським гетьманом, другою особою після Великого князя.
Захисник землі Волинської Князь Костянтин Іванович Острозький
(1460-1530) –
Неординарна особистість, найбагатший магнат Великого князівства Литовського і Корони Польської, Гетьман Великий литовський (1497 – 1500, 1507-1530 рр.), староста брацлавський, звенигородський і вінницький, маршалок землі Волинської і староста луцький, каштелян віленський і воєвода трокський; переможець у 60 битвах з турками, татарами, Москвою.
Завоевание Руси монголо-татарами проходила в 2 этапа. Первый этап северо-западный 1237г -после пятидневной осады пал первый русский город - Рязань. Январь 1238г -захвачены Коломна и Москва Февраль 1238г - захвачены Суздаль, Владимир, Ростов, Углич, Ярославль, Тверь, Кострома , всего 14 городов. 4 марта на реке Сити, к северо-западу от Ярославля, потерпело поражение войско владимиро-суздальского князя Юрия Всеволодовича. И сам князь в этом сражении погибает. Через 2 недели захвачен Торжок и монголы движутся на Новгород,но не дойдя ста верст повернулись назад в южные степи. Второй поход Батыя на русь( второй этап завоевания Руси монголо-татарами) 1239-1240 Поход на южную и юго-западную Русь. 1239г- захвачен переяславль и Чернигов Декабрь 1240 - после 74 дней обороны пал Киев. 1241г разорение Галицкого и Валынского княжеств. От монголо-татар уцелели только Новгород, Псков, смоленские и Минские земли. 2) борьба Руси со шведами и немецкими рыцарями. В первой четверти 13 века над Русью нависла грозная опасность с запада, со стороны католических духовно-рыцарских орденов. 1198г- немецкие и датские феодалы основали город Ригу и создали орден меченосцев доя покорения Прибалтики 1237г- орден меченосцев и тевтонский орден объединились в единый Ливонский орден 1237- папа Григорий 9 благословил рыцарей на завоевание русских земель Первыми военные действия против Руси начали шведские рыцари 15 июня 1240г - новгородский князь Александр ярославович и 700 его воинов совершили быстрое и внезапное нападение на шведский лагерь. Шведы были разгромлены. 5 апреля 1242 г- ледовое побоище. Битва между немцами и русскими. Немцы потерпели сокрушительное поражение.
Объяснение:
Князь Василь Федорович володів сильним впливом у політичних колах Литви і Польщі. Він закликав литовців боронити свої литовсько-руські права проти зазіхань Польщі. На чолі свого війська кн. Василь відстоював незалежність України і Литви, воюючи на боці Свидригайла проти Польщі. Василь Красний не раз боронив Волинь від нападів татар.
У 1450 р. кн. Василь Острозький звів новий дерев’яний замок у Дубні, трохи вище за рельєфом від старого, збудованого Федором Острозьким. Це стверджують у своїх працях дослідники: Кардашевич, Мечислав Орлович і митрополит Іван Огієнко, а також автори статті про Острозьких в інтернеті Марія Станьчик, Марія Сосядович і Єва Станьчик.
Помер кн. Василь Острозький в Острозі і був похований у криптах Богоявленської церкви, ним же збудованої, але його внук, кн. Костянтин Іванович, переніс останки до Києво-Печерської лаври й поховав поруч з його батьком, преподобним Феодосієм (Федором).
Талановитий воєначальник Князь Іван Васильович Острозький
(? – 1466) –
Талановитий воєначальник, уславлений перемогами над татарами.
Старший син кн. Василя Красного, який отримав у спадщину Острог і продовжив лінію князів Острозьких.
Однією з вагоміших його перемог була в битві під Теребовлею на Поділлі в 1454 р., коли у полон було взято 9000 татар.
На Дубенщині кн. Іван Васильович володів маєтками Конюхи, Озеряни, Рапатів, які набув у 1463 р.
Молодший син кн. Івана, Костянтин, у 37 років став Великим литовським гетьманом, другою особою після Великого князя.
Захисник землі Волинської Князь Костянтин Іванович Острозький
(1460-1530) –
Неординарна особистість, найбагатший магнат Великого князівства Литовського і Корони Польської, Гетьман Великий литовський (1497 – 1500, 1507-1530 рр.), староста брацлавський, звенигородський і вінницький, маршалок землі Волинської і староста луцький, каштелян віленський і воєвода трокський; переможець у 60 битвах з турками, татарами, Москвою.
Февраль 1238г - захвачены Суздаль, Владимир, Ростов, Углич, Ярославль, Тверь, Кострома , всего 14 городов.
4 марта на реке Сити, к северо-западу от Ярославля, потерпело поражение войско владимиро-суздальского князя Юрия Всеволодовича. И сам князь в этом сражении погибает.
Через 2 недели захвачен Торжок и монголы движутся на Новгород,но не дойдя ста верст повернулись назад в южные степи.
Второй поход Батыя на русь( второй этап завоевания Руси монголо-татарами) 1239-1240
Поход на южную и юго-западную Русь.
1239г- захвачен переяславль и Чернигов
Декабрь 1240 - после 74 дней обороны пал Киев.
1241г разорение Галицкого и Валынского княжеств. От монголо-татар уцелели только Новгород, Псков, смоленские и Минские земли.
2) борьба Руси со шведами и немецкими рыцарями.
В первой четверти 13 века над Русью нависла грозная опасность с запада, со стороны католических духовно-рыцарских орденов.
1198г- немецкие и датские феодалы основали город Ригу и создали орден меченосцев доя покорения Прибалтики
1237г- орден меченосцев и тевтонский орден объединились в единый Ливонский орден
1237- папа Григорий 9 благословил рыцарей на завоевание русских земель
Первыми военные действия против Руси начали шведские рыцари
15 июня 1240г - новгородский князь Александр ярославович и 700 его воинов совершили быстрое и внезапное нападение на шведский лагерь. Шведы были разгромлены.
5 апреля 1242 г- ледовое побоище. Битва между немцами и русскими. Немцы потерпели сокрушительное поражение.