2. Насколько монголы повлияли на народы Евразии и как эти народы из- менили монголов? Заполните таблицу. Политические Изменения в Социально-экономические измене- изменения (власть, ния (изменения в хозяйственной культурной сфере формы правления, (разрушение системе, упадок производительных административное сил, ассимиляция народов, разви- устройство) тие торговых международных отно- шений) городской культуры
Вельмишановний великий княже Ярославе! Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь, Що кожного вразить моя сокира, Хто збаламутить Київ наш і Русь, Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди». Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію, Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду, Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Починаю я свій день рано вранці. Зазвичай встаю о 7 годині і роблю те, що роблять всі в цей час: вмиваюся, снідаю і тренуюся в протягом 30 хвилин. Також, збираю свої речі, такі як: гаманець, ключі, мій рюкзак і планшет, і виходжу з дому приблизно о 9 годині. У мене немає машини, і тому я йду на автобусну зупинку і чекаю транспорт. Дорога до офісу займає 50 хвилин на автобусі. Мій робочий день, такий же як у всіх - телефонні дзвінки, спілкування з людьми, відповіді на електронні листи, написання звітів та обговорення важливих питань з моїм босом. Так що можете собі уявити, наскільки я зайнята. Протягом дня у нас перерва на обід. Зазвичай я їм на кухні з колегами. Іноді ми граємо в настільний футбол, настільний теніс та відеоігри. Потім я повертаюся до роботи. Зазвичай йду в 7:15 вечора. Вийшовши з офісу, прямую в центр міста, де обідаю зі своїм кращим другом в нашому улюбленому кафе. Потім прямо з кафе, йду в супермаркет, купую продукти і їду додому. Повертаючись додому в громадському транспорті, я завжди читаю цікаві розповіді, які знайшла в Інтернеті. Вдома я близько о пів на десяту. І перше, що мені потрібно зробити, це нагодувати голодну кішку. Після цього я можу переодягнутися в більш зручний одяг і приготувати вечерю. Мені потрібно багато всього зробити по дому: полити квіти, привести в порядок мою квартиру і прийняти душ. Іноді я можу подивитися серіал, поговорити з моїми родичами по Скайпу і пограти в хованки з моєї кішкою. Нарешті, я лягаю спати в 12 ночі. Отже, тепер ви знаєте, як я проводжу свій робочий день.
Звертаюсь до тебе з далекого XX століття. Я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не Київська Русь, а Україна. Прочитала недавно п'єсу Івана Кочерги «Ярослав Мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. Іван Кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. Твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. Я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.
Тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. Був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. Мені у серце запали такі твої слова:
Да буде мир! І Богом я клянусь,
Що кожного вразить моя сокира,
Хто збаламутить Київ наш і Русь,
Хто осквернить насильством справу миру.
Зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. Для тебе, великий княже, «...в житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє...». О, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. У важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. За честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. Ти наш батько. Ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради Батьківщини, як ти нам заповів: «І, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину Русь!» Ми побачили, що «береться мудрість... із шукань і помилок гірких».
Навколо тебе були люди добрі і злі. Учений монах Сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. Молодь він виховував на ученні Христа: «Тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди».
Пригадуєш, як ти казав?
І добрій книзі більше я радію,
Ніж золоту в коморі.
Мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. Образ Микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, У розмові з Сильвестром Микита каже:
З пергаменту недовго зчистить ваду,
Лиш з совісті не зчистити її.
Спочатку Микита ненавидів тебе, Ярославе за смерть свого батька. Але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. Із ворога Микита став твоїм вірним помічником і другом.
Ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. І ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках
Починаю я свій день рано вранці. Зазвичай встаю о 7 годині і роблю те, що роблять всі в цей час: вмиваюся, снідаю і тренуюся в протягом 30 хвилин. Також, збираю свої речі, такі як: гаманець, ключі, мій рюкзак і планшет, і виходжу з дому приблизно о 9 годині. У мене немає машини, і тому я йду на автобусну зупинку і чекаю транспорт. Дорога до офісу займає 50 хвилин на автобусі. Мій робочий день, такий же як у всіх - телефонні дзвінки, спілкування з людьми, відповіді на електронні листи, написання звітів та обговорення важливих питань з моїм босом. Так що можете собі уявити, наскільки я зайнята. Протягом дня у нас перерва на обід. Зазвичай я їм на кухні з колегами. Іноді ми граємо в настільний футбол, настільний теніс та відеоігри. Потім я повертаюся до роботи. Зазвичай йду в 7:15 вечора. Вийшовши з офісу, прямую в центр міста, де обідаю зі своїм кращим другом в нашому улюбленому кафе. Потім прямо з кафе, йду в супермаркет, купую продукти і їду додому. Повертаючись додому в громадському транспорті, я завжди читаю цікаві розповіді, які знайшла в Інтернеті. Вдома я близько о пів на десяту. І перше, що мені потрібно зробити, це нагодувати голодну кішку. Після цього я можу переодягнутися в більш зручний одяг і приготувати вечерю. Мені потрібно багато всього зробити по дому: полити квіти, привести в порядок мою квартиру і прийняти душ. Іноді я можу подивитися серіал, поговорити з моїми родичами по Скайпу і пограти в хованки з моєї кішкою. Нарешті, я лягаю спати в 12 ночі. Отже, тепер ви знаєте, як я проводжу свій робочий день.