2. найдавніші держави китаю з’явилися у: а) ііі тис. до н. е.; б) іі тис. до н. е.; в) і тис. до н. е. 4. в хі ст. до н. е. була заснована династія: а) шан; б) чжоу; в) цінь. 5. царя у давньоіндійських державах називали: а) раджа; б) ван; в) фараон. 1. хто з філософів був засновником навчання «дао» — «вищого шляху», який є законом, що діє незалежно від людей і визначає все, що відбувається у світі? а) конфуцій; б) мао-цзи; в) лао-цзи. 2. яка філософська течія наголошувала, що у кожної людини є власне місце в суспільстві та власні обов’язки: «правитель повинен бути правителем, працівник — працівником, батько — батьком, а син — сином»? а) конфуціанство; б) даосизм; в) буддизм. 3. певні ритуали, правила поведінки в кожній ситуації — це: а) китайська філософія; б) китайські церемонії. 4. укажіть матеріал, на якому не писали в давньому китаї: а) папірус; б) бамбукові пластинки; в) шовк; г) папір. 5. виберіть галузі культури, що набули розвитку в давньому китаї: а) література; б) скульптура; в) музика; г) архітектура; д) театр; е) живопис. 6. виберіть галузі науки, які розвивалися в давньому китаї: а) ; б) фізика; в) хімія; г) медицина; д) ія; е) астрономія. 1. на касти суспільство ділилося: а) в китаї; б) в індії. 2. найдавніше поселення мохенджо-даро знаходилося в долині річки інд. а) так; б) ні. 3. «блукаючою річкою», або «річкою тисячі бід», називали: а) інд; б) янцзи; в) хуанхе; г) ганг. 4. у наведеному списку позначте ті положення, що стосуються китаю. 1) брахма 2) лао-цзи 3) будда 4) «рамаяна» 5) індостан 6) цінь шіхуанді 7) йога 8) конфуціанство 9) янцзи 10) великий шовковий шлях 11) ашока 12) ієрогліфи 5. впишіть пропущені слова. індія розташована на півдні материка , на півострові північною межею індії служать гори. найбільш багатоводні річки індії — це і у iii ст. до н. е. майже всі індійські царства об’єднав під своєю владою цар 6. чому китайською мовою швидше навчаються говорити, ніж писати? чим книги месопотамії відрізнялися від книг китаю? 7. визначте подію за описом. величезна армія імператора, яку називали «зубами тигра», втекла з поля бою під ударами повстанців. повсталі увійшли до столиці, стратили імператора та знищили весь його рід.
учні греко-католицької семінарії збиралися втопити в туалеті упорядника "русалки дністрової" маркіяна шашкевича
" копитами орди, збатожений московською нагайкою і обезсилений довголітньою боротьбою за волю, заснув був наш народ камінним сном. і ніч глуха і чорна залягла на нашій землі від сяну по дон", – писав у 1911 році письменник богдан лепкий про становище українців галичини.
на початку хіх століття вона входить до складу австро-угорщини. тут домінують поляки. український рух зводиться до формулювання
Буди́тели (чеш. buditelé, словацк. buditelia, словен. buditelj и болг. будители, буквально — «пробуждающие») — активисты национального, культурного и языкового возрождения в среде славянских народов, основа славянской интеллигенции новых суверенных славянских государств. Идеи «будителей» получили широкое распространение в славянских землях Восточной и Южной Европы в XVIII — XIX веках. Именно они легли в основу борьбы славянских народов за создание независимых национальных государств. Наиболее актуальными и вместе с тем наиболее радикальными идеи «будителей» были в периферийных регионах, ущемлённых в результате долгого иноэтничного давления — в Чехии и Словении в условиях многовекового засилья немецкого языка и культуры, в Словакии и Подкарпатской Руси в условиях жёсткого венгерского давления, в Болгарии — в условиях многовекового османского ига.
Как для чешских, там затем и для болгарских и русинских будителей был характерен особенно глубокий интерес к истории и культуре древнеславянских народов. Особое внимание они уделяли истории, культуре и языку.