2. Охарактеризуйте экономические связи Казахстана с зарубежными государствами: со странами Америки; с европейскими странами; со странами Азии; Турецкой Республикой; другими странами.
Часто вважається, що перемога поляків і здобуття незалежності зумовлено силою польського національного руху, який був сильніший, ніж, наприклад, український, білоруський чи грузинський рух.
11 листопада 1918 року у Варшаві Регентська рада, тимчасовий уряд Польського королівства, маріонеткового державного утворення, створеного Німеччиною та Австро-Угорщиною, передала владу Юзефу Пілсудському, харизматичному коменданту і організатору Польської військової організації. Пілсудський тоді днем раніше прибув до столиці майбутньої незалежної Польщі з Маґдебурга, де його тримали в німецькій неволі. Після цього Пілсудський приступив до формування національного уряду. Через деякий час його призначено “начальником держави” і він зосередив в своїх руках всю повноту влади. 16 листопада світові столиці проінформували про створення незалежної польської держави. Польща повернулася на світову політичну мапу світу після 123 років небуття як держави. Немає сумніву, що здобуття поляками незалежності в 1918 році і її збереження, є чимось надзвичайно важливим в польській історії, подією колосального значення для польської нації. 11 листопада 1918 року ввійшло в польський національний пантеон і національну міфологію, як щось, що вже добряче “забронзовіло”.
У сприйнятті польського суспільства по іншому й бути не могло. Тим не менше, чи могло бути по іншому? Чи була Польща, так би мовити, приречена на незалежність? І чому полякам вдалася незалежність? З цими питаннями я звернувся до професора Антоні Дудека з Університету імені кардинала Стефана Вишинського:
Согласно преданиям, Арыстанбаб умер и похоронен в окрестностях Отрара в XII веке. Вероятно, тогда же был сооружен его мавзолей, о котором нет достоверных сведений.
Доподлинно неизвестно что стало с мавзолеем после отрарской катастрофы, когда войска Джучи после семимесячной осады полностью уничтожили близрасположенный крупный город Отрар вместе со всем его населением.
В XIV веке по приказу Тимура на месте Данияра Хана разрушавшегося здания было возведено новое сооружение. Но и оно не дошло до наших дней.
Первая известная перестройка мавзолея относится к XIV—XV векам. От этой постройки сохранились резные деревянные колонны айвана.
В XVIII веке на месте древнего мазара, разрушенного землетрясением, было построено двухкупольное сооружение с айваном, опирающимся на две резные деревянные колонны.
Здание XVIII века разрушилось и в 1909 году было отстроено заново, о чём гласит надпись на одном из картушей фриза.
В 1971 году из-за высокого уровня грунтовых вод, приведших её к аварийному состоянию, мечеть была снесена и отстроена заново[1] на средства местного населения[4].
Часто вважається, що перемога поляків і здобуття незалежності зумовлено силою польського національного руху, який був сильніший, ніж, наприклад, український, білоруський чи грузинський рух.
11 листопада 1918 року у Варшаві Регентська рада, тимчасовий уряд Польського королівства, маріонеткового державного утворення, створеного Німеччиною та Австро-Угорщиною, передала владу Юзефу Пілсудському, харизматичному коменданту і організатору Польської військової організації. Пілсудський тоді днем раніше прибув до столиці майбутньої незалежної Польщі з Маґдебурга, де його тримали в німецькій неволі. Після цього Пілсудський приступив до формування національного уряду. Через деякий час його призначено “начальником держави” і він зосередив в своїх руках всю повноту влади. 16 листопада світові столиці проінформували про створення незалежної польської держави. Польща повернулася на світову політичну мапу світу після 123 років небуття як держави. Немає сумніву, що здобуття поляками незалежності в 1918 році і її збереження, є чимось надзвичайно важливим в польській історії, подією колосального значення для польської нації. 11 листопада 1918 року ввійшло в польський національний пантеон і національну міфологію, як щось, що вже добряче “забронзовіло”.
У сприйнятті польського суспільства по іншому й бути не могло. Тим не менше, чи могло бути по іншому? Чи була Польща, так би мовити, приречена на незалежність? І чому полякам вдалася незалежність? З цими питаннями я звернувся до професора Антоні Дудека з Університету імені кардинала Стефана Вишинського:
Объяснение:
Согласно преданиям, Арыстанбаб умер и похоронен в окрестностях Отрара в XII веке. Вероятно, тогда же был сооружен его мавзолей, о котором нет достоверных сведений.
Доподлинно неизвестно что стало с мавзолеем после отрарской катастрофы, когда войска Джучи после семимесячной осады полностью уничтожили близрасположенный крупный город Отрар вместе со всем его населением.
В XIV веке по приказу Тимура на месте Данияра Хана разрушавшегося здания было возведено новое сооружение. Но и оно не дошло до наших дней.
Первая известная перестройка мавзолея относится к XIV—XV векам. От этой постройки сохранились резные деревянные колонны айвана.
В XVIII веке на месте древнего мазара, разрушенного землетрясением, было построено двухкупольное сооружение с айваном, опирающимся на две резные деревянные колонны.
Здание XVIII века разрушилось и в 1909 году было отстроено заново, о чём гласит надпись на одном из картушей фриза.
В 1971 году из-за высокого уровня грунтовых вод, приведших её к аварийному состоянию, мечеть была снесена и отстроена заново[1] на средства местного населения[4].