фабрик и заводов в средневековом городе не было. разнообразные изделия, продававшиеся на городских рынках, производились в маленьких мастерских ремесленников.
в мастерской не было машин; все делалось вручную, с самых простых орудий труда. чтобы выковать лемех для плуга, кузнец щипцами вытаскивал из горна кусок раскалённого докрасна железа, клал его на наковальню и долго бил по нему молотом.
ремесло в средневековом городе было мелким производством, основанным на ручном труде.
техника ремесла развивалась медленно. специальность отца обычно наследовал сын. вместе с секретами мастерства отец передавал ему и свои несложные инструменты. длительной выучке, огромному опыту и сноровке в ручном труде, ремесленники достигали совершенства в работе. суконщики научились вырабатывать тонкие мягкие ткани и окрашивать их в разные цвета, оружейники делали затейливо украшенные доспехи
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.
фабрик и заводов в средневековом городе не было. разнообразные изделия, продававшиеся на городских рынках, производились в маленьких мастерских ремесленников.
в мастерской не было машин; все делалось вручную, с самых простых орудий труда. чтобы выковать лемех для плуга, кузнец щипцами вытаскивал из горна кусок раскалённого докрасна железа, клал его на наковальню и долго бил по нему молотом.
ремесло в средневековом городе было мелким производством, основанным на ручном труде.
техника ремесла развивалась медленно. специальность отца обычно наследовал сын. вместе с секретами мастерства отец передавал ему и свои несложные инструменты. длительной выучке, огромному опыту и сноровке в ручном труде, ремесленники достигали совершенства в работе. суконщики научились вырабатывать тонкие мягкие ткани и окрашивать их в разные цвета, оружейники делали затейливо украшенные доспехи
ответ:
козацькі походи в молдову - військові походи запорозьких козаків у молдовське князівство у xvi та xvii століттях.
молдовське князівство
молда́вське князі́вство— у 1346—1859 роках монархічна держава у східній європі. займала терени сучасної республіки молдова, запрутської західної молдови, а також української буковини, бессарабії та буджака. керувалася князями, що носили титул воєвод-господарів, й походили з роду богданів. мала столицю у містах серет (1359—1385), сучава (1385—1572), ясси (1572—1861). панівною релігією було православ'я, а мовою діловодства — староцерковнослов'янська. населення було етнічно строкатим — волохи, русини, мадяри, печеніги, половці, татари. мала тісні культурно-історичні зв'язки із валахією і трансільванією. заснована у xiv ст. як васальна держава угорщини. за правління воєводи богдана i стала незалежною. в часи петра i приєднала придністров'я й стала васалом польщі (1387)[2]. отримала власну молдавську митрополію від константинополя за князювання олександра i[2]. була ареною турецько-польських воєн. найбільшого розквіту зазнала за правління штефана iii великого, який відзначився перемогами над османами і польщею[2]. згодом стала васалом османської імперії (з 1498), втратила частину земель у буджаку і бессарабії. на короткий час була об'єднана із трансильванією в часи міхая i[2]. під час князювання димітрія кантеміра намагалася перейти під протекторат російської імперії (1711)[2], але через поразку від турків залишилася під османами. відтоді керувалася представниками родів греків-фанаріотів (1711—1821)[2]. ослабла внаслідок австрійсько-турецьких і російсько-турецьких воєн[2]. втратила буковину (11% території) на користь австрії (1774), а бессарабію (48% площі) — на користь росії (1812). припинила існування 1859 року об'єднавшись із валахією у одне князівство.
молдовські походи б.хмельницького і т.хмельницького 1650, 1653
1652 редагувати
після битви під батогом тиміш хмельницький вступив з військом до молдовського князівства, одружився з розандою і змусив василя лупула відновити союз з гетьманщиною.
після відходу козаків князівство волощина і князівство трансільванія за підтримки речі посполитої зайняли яси і скинули лупула з престолу.
1653 редагувати
докладніше: сучавська кампанія тимоша хмельницького (1653)
у квітні козацькі війська на чолі з тимошем розбили війська нового господаря і повернули владу лупулу, але через деякий час його знову скинули. військо тимоша потрапило в облогу в місті сучава, де в серпні загинув тиміш. після цього козацькі війська залишили молдовське князівство.