2. Скласти письмовий історичний портрет монарха (за вибором: Карл І Стюарт, Карл V, Людовік XIV, Єлизавета

І, Кардинал Рішельє) за планом.

1) Як відбувалося становлення особистості історичного

діяча?

1.1. Де і коли він народився?

1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

1.3. Як формувалися його погляди?

2) Особисті якості

й риси характеру.

2.1. Як особисті якості діяча впливали

на його діяльність?

2.2. Які з його особистих якостей вам

подобаються, а які ні?

3) Діяльність

історичного діяча.

3.1. Схарактеризуйте основні справи

його життя.

3.2. Які успіхи й невдачі були в його

справах?

3.3. Які верстви населення

підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

3.4. Хто був його друзями, а хто

ворогами, і чому?

3.5. Якими були наслідки його

діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4) Яке ваше

особисте ставлення до історичного діяча?

4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте

свою позицію.

россии – это длительный период становления великой державы. он берет свое начало, тогда когда еще не было самого государства, как такового, и продолжается, по сей день. в настоящее время российская федерация является преемницей предшествующих форм непрерывной государственности с 862 года: государства (862—1240), великого княжества владимирского (1157—1389), московского княжества (1263—1547), царства (1547—1721), российской империи (1721—1917), российской республики (1917), российской советской федеративной социалистической республики (1917—1922, с 1922 года республика в составе ) и союза советских социалистических республик (1922—1991).

европейским державам удалось в xix в. утвердиться в странах мусульманского мира, т.к. в отличие от европы, осуществившей промышленный переворот, мир ислама переживал застой и упадок. также власть мусульманских правителей была неограниченной. их произвол являлся настоящим бедствием для подданных. это особенно препятствовало развитию капиталистических отношений. ислам и духовенство с неприязнью относились к европейской науке, технике и культуре, стремились оградить правоверных от контактов с иноверцами.  

единственный урок можно вынести из -афганских войн, что природа и афганского народа сделали его воинственным, что его подоплека, с точки зрения основных требований войны, положительна, а такой народ понесет все военные невзгоды легко, способен создавать государство, склонен увеличивать его территорию и умеет отстоять свою самостоятельность.