2. установите соответствие между признаками и типами общны, для которых они характерны: для каждой по
из первого столбца подберете соответствующую позицию из второго столбца, обозначенную цифрой.
признаки
типы обіцины
а) хозяйственная деятельность всех членов
1) родовая
общины осуществляется совместно
2) соседская
б) основу общности составляет совместное
проживание на определённой территории людей, непосредственно не связанных узами крови
в) власть в руках старейшин рода, военный вождь выбирается только на время похода
г) формируются племенные союзы, возвышается знать, военные вожди
д) происходит социальное расслоение, выделяются зажиточные семьи
бг в
3. выберите з перечня три характерные черты древневосточных цивилизаций, отличающих их от античных оби
укажите их номера.
1) развитие частной собственности на землю
4) осуществление большого объёма государствен
2) распространение патриархального рабства
работ
3) появление полисной организации общества
5) формирование деспотических государств
ответ:
4. какие утверждения верны?
а. в северном причерноморье и крыму в античный период были образованы греческие колонии, города ольвия,
херсонес, пантикапей.
б. эпоха эллинизма наступила после завоевательных походов александра македонского.
d только a 2) только б
3) и а, и б
4) ни а, ни б
5. какие три из перечисленных мероприятий, проведённых в афинах в правление законодателя перикла, были
направлены на развитие демократии? укажите их номера.
1) предоставление всем свободным гражданам права участвовать в народном собрании и голосовать на выборах
2) наделение гражданскими правами грамотных рабов, освобождённых от рабства своими хозяевами 3) создание с
присяжных из афинских граждан, при котором все были равны перед законом
4) предоставление избирательных прав людям, переселившимся в афины из других полисов
5) введение платы за работу граждан на выборных должностях
ответ:
6. расположите в хронологической последовательности события древнего мира, обозначенные буквами:
a. победа октавиана августа над марком антонием, установление римской империи
б. возникновение государств шумера и аккада в междуречье тигра и евфрата
в. завоевательные походы фараона рамзеса , битва с хеттами при кадеше
г. борьба рима с карфагеном за господство на средиземноморье
7. какие отличительные черты имела христианская средневековая цивилизация в европе? выберите из перечня .
элемента верного ответа. укажите их номера.
1) прогресс в сельском хозяйстве, новые орудия труда и новые технологии
2) в средневековом мировоззрении центральное место занимал богтворец, человек был полностью в его власти
3) население средневековой европы было свободно в выборе религии, места жительства и занятий
4) католическая церковь руководила всеми сторонами общественной жизни, боролась с вероотступниками
5) в университетском и школьном образовании ведущую роль играло богословие
ответ:
8. какое признак отличает установившиеся в европейских странах в период раннего нового времени абсолютные
монархии?
1) намерение насадить протестантские порядки в преимущественно католических странах
2) стремление сохранить феодальную политическую систему в условиях начала развития капиталистических отна
3) укрепление у власти деспотически настроенных монархов, не учитывающих интересы элиты
4) приход к власти выходцев из непривилегированных слоев, стремящихся поработить дворянство

Культурно-духовное пространство России, ее культурный облик в постиндустриальном обществе

Вступление России в эпоху либеральных реформ характеризуется глубочайшим потрясением культурной и духовно-нравственной сфер общественной жизни. Исчезла централизованная система управления и единая, жестко проводимая сверху, политика в этой сфере. Конституция РФ признает «идеологическое многообразие”  «никакая идеология не может устанавливаться в качестве государственной или обязательной». Серьезно повлияло на состояние леи в культуре резкое сокращение государственного финансирования.

Культурно-духовное пространство и культурный облик нового российского общества формировались в процессе paзрушения советского культурно-духовного пространства. Этот процесс обусловлен вхождением России в постиндустриальное общество.

В 2006 г. в Санкт-Петербурге на первом Российском культурологическом конгрессе отмечена тенденция к созданию глобалъно-информационного общества, определению условий, которые соответствуют интересам людей планеты, а не только «золотого миллиарда», с возможностей глобальной культуры двигаться к этой цели. Ресурсы заключены в экологическом понимании современной социальной сети. Данная система представляет собой систему сетевого характера. Каждый элемент сети создается всеми другими элементами и выражает ее содержание. Вся система может быть понята только при адекватном понимании ее базовых элементов в их единстве. Культурологический подход к социальной сети информационного общества заключается в двух главных позициях:

глобальная сеть организации социокультурного воспроизводства должна основываться на одних и тех же моделях;человек по своим параметрам не может не соответствовать свойствам сети.

Россиянам необходимо было решить три задачи:

1) освоить новые связи, функции и отношения, характерные для информанионного общества;

2) идентифицировать себя в мировой истории;

3) выработать национальную идею (объединяющую общество цель).

§ 19. Зростання суспільно-політичної активності громадян

Роки «перебудови» відзначалися чимдалі більшим зростанням політичної активності суспільства. Вона виявлялася в діяльності так званих неформальних груп і об’єднань. Неформальними їх назвали на відміну від формальних, які створювалися до «перебудови» під контролем парткомів і підрозділів КДБ. Партійні та силові структури з особливим упередженням поставилися до організацій, які створювалися без узгодження з владою. Вони не були протизаконними, оскільки громадяни за всіма радянськими конституціями мали право на заснування об’єднань, союзів і спілок. Утім, ця конституційна норма (як і багато інших) до лібералізації режиму не діяла.

Найбільшою неформальною організацією був Народний рух України. Утворення його у вересні 1989 р. надало потужного імпульсу суспільно-політичному життю України. У квітні - травні 1989 р. було започатковано громадсько-політичну Організацію кримськотатарського національного руху.

Зростання релігійності населення України, відновлення раніше заборонених церков, їхня орієнтація на створення незалежної української церкви засвідчували кризу політики «войовничого атеїзму», запроваджуваної комуністичним режимом.

1. Поява неформальних організацій

 

У середині 1980-х рр. в Україні функціонували десятки тисяч первинних осередків суспільно-політичного, фізкультурно-оздоровчого, природничо-пізнавального та інших напрямів, які охоплювали понад 1,5 млн осіб - від піонерів до пенсіонерів. Ідеологи партії разом із чекістами ретельно оберігали ці організації від проникнення «екстремістських елементів».

Ініціатива у створенні перших неформальних організацій належала колишнім політв’язням і не ув’язненим владою дисидентам та шістдесятникам. У серпні 1987 р. вони спільно зі студентською молоддю створили в Києві Український культурологічний клуб (УКК). Проблеми, що їх обговорювали на зборах УКК, не виходили за межі історії та культури, але членів цієї організації цікавили «білі плями» радянської історії. Через це вони неминуче ставали в опозицію до радянської влади.

У жовтні 1987 р. у Львові заявило про початок діяльності Товариство Лева. Воно об’єднувало національно свідому молодь, робітників, навіть деяких комсомольських лідерів. Тоді ж члени Міжнародного ПЕН-клубу І. Калинець, М. Осадчий, М. Руденко, Є. Сверстюк, І. Світличний та інші створили Українську асоціацію незалежної творчої інтелігенції.

Реакцією на катастрофічні наслідки Чорнобильської катастрофи стало заснування в грудні 1987 р. екологічної асоціації «Зелений світ». Фундаторами об’єднання були Спілка письменників і Спілка кінематографістів України. У березні 1988 р. на республіканському екологічному семінарі в київському Будинку кіно головою «Зеленого світу» обрали письменника Юрія Щербака.

На основі Української Гельсінської групи (УГГ) у березні 1988 р. сформувалася організація республіканського масштабу - Українська Гельсінська спілка (УГС). Її лідером став Л. Лук’яненко, звільнений тільки в грудні того року.

У 1987 р. відновилося видання журналу «Український вісник», що нелегально виходив у Львові до арешту в 1972 р. його редактора В. Чорновола, який знову очолив журнал. Тепер це було перше в Україні легальне незалежне громадсько-політичне видання, що приділяло велику увагу публікації раніше приховуваних історичних документів. «Український вісник» висвітлював також боротьбу з режимом в’язнів сумління (деякі з них ще перебували в таборах), друкував твори письменників, які раніше через цензуру не могли пробитися до читача. Після оформлення УГС журнал «Український вісник» став її офіційним друкованим органом.

У лютому 1989 р. відбулася установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка. За безпосередньої участі цієї організації і під тиском громадськості в жовтні 1989 р. Верховна Рада УРСР ухвалила Закон «Про мови в Українській РСР». Цей документ юридично закріплював державний статус української мови. Було гарантовано рівноправність мов усіх народів, що мешкали на території України, і створено умови для розширення сфери функціонування української мови як мови корінного населення. Відповідно до закону впродовж п’яти років українська мова мала замінити російську в державних установах. Проте реальний механізм контролю за виконанням закону не передбачався. Не брався до уваги й фактор спротиву його запровадженню. У державному бюджеті не передбачили матеріальні витрати на впровадження української мови у діловодство. Тому закон здебільшого залишався на папері.

Объяснение: