3. Прочитайте текст, подумайте нответьте на вопросы Юрта быстро собирается и легко разбирается силами одной семьи в течение одного часа.
Она легко перевозится на верблюдах, лошадях ее войлочное покрытие не пропускает
дождь, ветер и хоio Отверстие на вершине купола стужит для дневного освещения и
позволяет пользоваться очагом. Основные части торты, кереге (решетчатые складные
стенкуык керн, состаннюшне купол, шанырак крут на вершине купола.
скрептонн жердин, дверь, кошма, покрывающая все сооружение. Особенностью юрты
является то, что она позволяет легко регулировать освещенность на вентиляцню. Дым
выходит через открытый шанырак решетчатый круготверстие в центре купола, не
заполняя помещение. Шанырак устанавливан мужчины и хозяин юрты. Оно же служит
днем для освещення, а ночью легко прикрывается, что позволяет сохранить тепло. В
жаркую погоду можно поднять вверх боковые комы, в таком случае орта легко
проветривается с любой стороны сквозь решетчатые стенки (кереге), позволяя людям
сидеть в прохладной, обтуваемой тенн. Почетное место в юрте (тор), куда сажают дорогих
гостей, расположено прямо напротив кола, рядом с горкой и сунуков и постельных
принадлежностей. В центре юрты расположен очаг
1. Расскажите и чего состояла орта, в чем проян Стось мастерство кочевников
бата
2. Опишите внутреннее убранство торты

3. Почему кочевники пірнаван большое значенне шаныраку
бата
4. Нарнсуйте юргу и отметьте ее основные элементы​

Русские князья определили порядок по которому каждый имел свою вотчину. Это укрепило феодальную собственность у землевладельцев и привело к формированию иерархии у крупных землевладельцев. Владимиро-Суздальская земля подверглась экономическому подъему: стали сооружаются новые города такие как Звенигород. Князь Андрей завершил объединение Северо-восточных земель Киевского государства во Владимиро-Суздальское, он закончил дела отца. Еще Князь боролся с боярской властью и вскоре изгнал их всех. Вследствие чего стал Великим Князем Всея Руси. Он перенес столицу во Владимир, недалеко от которого построил для себя замок в с Боголюбове.

Протягом 1990-х років розвиток екологічної політики країн Центральної й Східної Європи (ЦСЄ) визначався дією двох різних імперативів. Необхідно було, по-перше, реагувати на екологічну спадщину комуністичної доби, а по-друге, вирішувати проблему гармонізації з екологічною політикою Європейського Союзу (ЄС).

Наслідком сплеску екологічної активності на початку 1990-х років стали прийняття низки нових законів, увага до екологічних аспектів приватизації та експериментування з новими ініціативами, зокрема застосування еколого-економічних інструментів, таких як оподаткування викидів у довкілля і торгівля квотами на викиди. В деяких випадках це призвело до ухвалення прогресивних законів, що іноді навіть якісно перевершували існуюче екологічне законодавство ЄС. Однак через складність трансформаційних процесів в країнах ЦСЄ питання природного довкілля практично зійшли з авансцени, поступившись місцем іншим болючим проблемам.

В останні роки екологічна політика країн ЦСЄ визначалася здебільшого зусиллями щодо вступу до ЄС. Заплановане розширення ЄС стало домінуючим чинником, що впливає на формування екологічної політики в 10 посткомуністичних країнах ЦСЄ, які були за до переговорів щодо членства в Євросоюзі: Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словакії, Словенії, Угорщини й Чехії. Ця ситуація зумовлена вимогою, згідно якої для набуття членства в ЄС країна-кандидат має прийняти Acquis Communautaire (або просто acquis) – масив спільного законодавства ЄС, важливою і невід’ємною частиною якого є екологічна складова (понад 200 Екологічних Директив – нормативних актів, рішень і стратегій).

Відтак, розвиток екологічної політики у посткомуністичних країнах ЦСЄ був повністю функціонально підпорядкований необхідності її узгодження з політикою ЄС. При цьому, першочерговим питанням для країн ЦСЄ стала мінімізація негативного впливу цієї гармонізації на їхнє економічне зростання і конкурентоспроможність.