3. Прочитайте уривки із джерел, які відображають процес змін про-
грамових положень Революційної української партії (РУП) та 11
наступниці Української соціал-демократичної робітничої партії
(УСДРП). Поясніть, як змінювалися програмові положення щодо
державного статусу України. Про що свідчили ці зміни? Чим вони
були зумовлені?
1) «Самостійна Україна», 1900 р.: «Одна-єдина, неподільна, вільна,
самостійна Україна від Сяну аж по Кавказ»»; «Усі, хто на цілій
Україні не за нас, ті проти нас. Україна для українців, і доки
хоч один ворог-чужинець лишиться на нашій території, ми не
маємо права покласти оружжя. І пам'ятаймо, що слава і по-
біда — се доля борців за народну справу».
2) 1902 р.: «...ідеалом партії є вільна, самостійна Україна зшироко
розвиненим соціалістичним державним устроєм».
3) 1903 р.: «...Світогляд “Самостійної України” не є тепер типовим
для нашої партії»; «національне питання вигадала буржуазія,щоб затемнювати самосвідомість пролетаріату
После смуты XVII века нужно было многое восстанавливать. Переделывать или делать заново, так как события начала столетия сильно подорвали все учреждения или установления. Такая доля легла на плечи царя Михаила Федоровича Романова. После судебника 1550 года накопился новый материал - указы и приговоры высших властей. Когда в ходе московского восстания 1648 года дворяне и посадские люди поставили вопрос об упорядочении управления, в том числе и о составлении нового свода законов, в распоряжении властей оказался обширный материал из «новоуказанных» статей.
Составление свода поручили комиссии из пяти человек - князя Одоевского (глава комиссии) и князя Прозоровского, окольничего князя Волконского, дьяков Грибоедова и Леонтьева.
Важнейшим разделом Соборного Уложения была глава «суд о крестьянах» . Вводился бе сыск беглых и увезенных крестьян. Подтверждался запрет перехода крестьян к новым владельцам в Юрьев день. Феодалы получили право практически полностью распоряжаться собственностью и личностью крестьянина. Это означало юридическое оформление системы крепостного права. Одновременно с частновладельческими крестьянами крепостнические отношения распространялись на черносотенных и дворцовых крестьян, которым запрещалось покидать свои общины. В случае бегства они также подлежали бе сыску.
Феодалы имели право на землю и крестьян, но обязаны служить с поместий и вотчин. За уклонение от службы грозит конфискация половины поместья, битье кнутом, за измену - смертная казнь и полная конфискация имущества.
Крестьяне не имели права держать лавки в городах, а могли торговать лишь с возов и в торговых рядах.
Таким образом, все крестьянское население было прикреплено к своим владельцам. Усилилась власть монарха, что означало движение по пути установления абсолютной монархии в России. «Соборное Уложение» было принято, прежде всего, в интересах дворянства и верхушки посада, учитывало интересы боярства и духовенства.
Тут діти отримували релігійне виховання, при цьому батько виконував обов'язки жерця. Родині древніх римлян покровительствовало безліч богів: Юнона шанувалася як охоронниця шлюбу і кохання, дволикий Янус охороняв двері дому та й т д. Батько був у сім'ї необмеженим володарем. Він мав право навіть продати своїх дітей в рабство. Мати користувалася куди меншими правами, ніж батько, але грала у вихованні почесну роль. Дівчатка та дівчата знаходились під невсипущим наглядом матері аж до заміжжя. Хлопчики до 16-річного віку під наглядом батька вивчали домашню та польові роботи, опановували мистецтво володіння зброєю. Весь цей час їм потрібно було носити довге волосся [5,19].
Атмосфера в родині часто була далеко не ідилічної. Нерідко матері довіряли дочкам свої таємні захоплення та зради. На очах дітей батьки творили жорстоку розправу над рабами, брали участь у непристойних пиятиках.