3. Вкажіть, в якому вислові точніше відображено роль України в економіці Російської імперії:
А) «внутрішня колонія», аграрно-сировинний придаток
Б) один з розвинених аграрних і промислових регіонів
В) найбільш розвинена в економічних відносинах частина імперії
Г) автаркія, не пов'язана з іншими економічними районами
7. Вкажіть правильне судження:
«Для сільського господарства Наддніпрянщини на початку XX ст. властиве...»
1) «... існування значного поміщицького землеволодіння»
2) «... непоширеність спеціалізації окремих районів»
А) обидва судження вірні Б) тільки 1-ше судження правильне
В) тільки 2-ге судження правильне Г) обидва судження не вірні
8. Вкажіть правильне судження:
«Економічне життя західноукраїнських земель на початку XX ст. характеризувалось...»
1) «... швидким розвитком цегляного, бетонного, вапняного виробництва, застоєм в нафтовій
і деревопереробній промисловості»
2) «... відсталістю, землі краю залишались аграрно-сировинними придатками і ринком збуту для розвиненіших регіонів Австро-Угорської імперії»
А) обидва судження вірні Б) тільки 1-ше судження правильне
В) тільки 2-ге судження правильне Г) обидва судження не вірні
9. Зазначте провідні галузі української промисловості на початку XX ст.:
А) кам'яновугільна Б) машинобудівна
В) металургійна Г) нафтовидобувна
Д) хімічна Е) цукрова
10. Встановіть послідовність утворення українських політичних партій:
А) Українська національно-демократична партія
Б) Революційна українська партія
В) Русько-українська радикальна партія
Г) Українська демократична партія
11. Вкажіть правильне твердження: «Столипінська аграрна реформа передбачала …»
1) «... здобуття селянами особистої свободи, позбавлення залежності від поміщиків»
2) «... руйнування закритості селянської громади, дозвіл селянину отримати землю у приватну власність (відруб чи хутір)»
А) обидва твердження вірні Б) тільки 1-ше твердження правильні
В) тільки 2-ге твердження правильне Г) обидва твердження не вірні
ІІІ рівень ( )
12. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями:
1) індустріалізація А) процес створення великого машинного виробництва, що суттєво впливає …… на розвиток суспільних відносин
2) модернізація Б) процес зростання і підвищення ролі міст у всіх сферах суспільного життя
3) націоналізація В) процес розчинення етносу або його частини в середовищі іншого народу
4) урбанізація Г) процес суттєвих змін у суспільному житті, спрямований його оновлення
Д) вилучення власності приватних осіб у власність держави
Польше и Литве (а, вернее, Польско-Литовскому содружеству, или Речи Посполитой - это единое государство было создано именно в те годы) было крайне невыгодно усиление России вследствие приобретения ею Прибалтики, так как и Польша, и Литва уже имели натянутые, сопернические отношения с Россией и опасались всякого её усиления. Поэтому они вмешались в Ливонскую войну с целью предотвратить выход России к Балтийскому морю, и по итогам войны сами приобрели значительную часть Прибалтики, а не только лишили Россию доступа к ней Ливонского ордена как таковое не интересовало Речь Посполитую, поэтому после завершения войны орден не был воссоздан, а его земли были поделены между Речью Посполитой и Швецией.
Объяснение:
Героизм и патриотизм советского народа, ярко проявившиеся в годы Великой Отечественной войны, взаимосвязаны. Эти два понятия — стороны одной медали. Страна не выдержала бы такого страшного и сурового испытания, если бы не жила единой мыслью: “Все для фронта, все для победы!” Солдаты самоотверженно воевали, не имея ни выходных, ни праздников, но так же жил и тыл: ведь солдатам нужны были патроны, снаряды, оружие, истребители и бомбардировщики, танки, пушки, зенитки, чтобы бить фашистов. Все это делали в тылу.
Страна “ковала победу” общими усилиями всего народа. Вместо ушедших на фронт к станкам встали их отцы и матери, жены и дети. Дедушка рассказывал, что им, подросткам, не достающим до станка, делали специальные подставки и никаких поблажек — двенадцать часов у станка, а в пересменку — восемнадцать. Спали тут же, в цеху, чтобы не тратить время на дорогу домой и обратно. Да и холодно было дома, а на заводе, около литейного цеха, был небольшой “закуток”, там обычно отсыпалась смена. Дед со слезами вспоминал, что их вывезли на Урал, станки ставили на открытом месте под навесы и сразу начинали выпускать снаряды, пули. А стены возводили позже.
В колхозах женщины, старики и дети растили хлеб, картофель, овощи, сохраняли скот, чтобы было чем кормить армию. Наше поколение мало задумывается о о Великой войне, которую не пережили, а героически выстояли — ведь она шла почти четыре года!
Откуда брались душевные и физические силы? Гордость охватывает меня, когда думаю, что страна не только воевала, она жила суровой и вдохновенной жизнью — снимались кинофильмы: “Иван Грозный”, “Русские люди”, работали театры, писатели и артисты выезжали на фронт бойцам в осажденном Ленинграде. Д. Д. Шостакович написал в блокадном Ленинграде свою Седьмую симфонию, Твардовский — поэму “Василий Теркин”, в Ташкенте строился драматический театр. Нет, такой народ невозможно поработить! Я горжусь своей принадлежностью к великой России!
Объяснение: