4. Дайте історичний коментар до подій та явищ, описаних у фрагментах джерел. раїнської парламентарної репрезентації... Тільки-но з'явився на сцені Романчук, залунали такі
и початку 20 ст.
, про утворен-
или програму
його демо-
Мигодинний
Дя викупних
роголошено
е метою по-
фракції
із Юлієм
вих цент-
и україн-
я людей
значення згаданих подій/
бації, що він довго не міг говорити. Коли ж промовив перші слова: "честь тобі, славний горо-
– знову овації струсонули залу, й по скінченні привіту – знову буря оплесків. Здавалося,
що від гуркоту заваляться стіни!» (Дмитро Дорошенко).
«На з'їзді було до 50 душ з різних кутків України і постановлено на йому закласти організацію
по пропонованому уставу і висловлено бажання притягнути до організації і членів існуючих
громад. Рішено заснувати свою книгарню, а що дозвіл. на книгарню добути дуже тяжко, то по-
становили просити редакцію "Київської старини", аби вона передала Загальній організації свою
книгарню, але під своєю фірмою...» (Є. Чикаленко)
«Зиму 1903/4 року Рада була зайнята майже виключно програмним питанням і назвою партії,
в яку мала перетворитися наша досі безпартійна організація. Тепер вже не було між нами
голосів, що були б проти програми і проти внесення соціально-економічних питань, бо з'їзд
постановив виробити замість платформи детальну програму» (Є. Чикаленко).
«З резолюції про назву партії. Вважаючи теперішню назву невідповідаючою соціал-демокра-
тичній програмі і тактиці партії, ІІ черговий з'їзд партії ухвалює назву “Революційна українська
партія" змінити назвою "Українська соціал-демократична робітнича партія"» (3 матеріалів
// з'їзду РУП).
5. Поміркуйте, що дає підстави для поданого нижче висновку. Наведіть кілька аргү-
тересів
(т. зв.
нішою
Литві
vormin om
Чока́н Чинги́сович Валиха́нов (каз. Шоқан Шыңғысұлы Уәлихан, настоящее имя — Мухамме́д-Хана́фия (каз. Мұхаммедқанафия); нобябрь 1835, орда-зимовка Кунтимес[2] (Кусмурын)[3][4], Аманкарагайский внешний округ, Казахстан (ныне аул Кунтимес, Сарыкольский район, Костанайская область, Казахстан) — 10 апреля 1865, урочище Кочен-Тоган, Кербулакский район, Алматинская область, Казахстан) — первый казахский учёный, историк, этнограф, фольклорист, путешественник и Служил в Военно-учёном комитете Генерального штаба Военного министерства, Азиатском департаменте Министерства иностранных дел Российской империи[6][7][8].
Своей научной деятельностью Шокан Уалиханов внес огромный вклад в исследование истории, культуры народов Казахстана и Центральной Азии. Научное наследие выдающегося ученого богато и многообразно. Ценными научными источниками являются его труды «Аблай», «Киргизское родословие», «Записка о судебной реформе», «О мусульманстве в степи», «Следы шаманства у киргизов» и другие.
Шокан оставил после себя более 150 зарисовок и картин из жизни и быта казахов и других народов Средней Азии. Он был одним из первых профессиональных казахских художников.
Объяснение: