50 ! 9 класс! зі спогадів сучасника: «на той з’їзд прибуло багато вчених не тільки з усіх кутків російської держави, але й з усієї слов’янщини; навіть із франції прибули вчені-славісти. київське суспільство дуже цікавилось тим з’їздом; на засіданнях з’їзду, що відбувалися в актовій залі
університету, бувало, крім членів з’їзду, завжди багато ще й сторонньої публіки. на тому з’їзді перед вели українські вчені в. антонович, м. драгоманов, м. костомаров, п. житецький та ін. при з’їзді влаштовано виставку предметів української старовини та українських історичних пам’яток - і тому я не
помилюсь сказати, що iii російський археологічний з’їзд був справжнім святом української науки» (а. кобилянський. «дещо з давно минулого»). зі спогадів м. костомарова - учасника події: «ім рефератів, присвячених курганним старожитностям, ґрунтовними були реферати місцевих учених, які стосувалися
козацької історії краю та його етнографії. з них учитель київської гімназії житецький читав цікавий реферат про пересопницьке євангеліє, пам’ятку 16 ст., чудову за мовою; переклад зроблено місцевим наріччям, дуже схожим на нинішнє малоросійське. разом з тим той же референт повідомив наукове
дослідження про історію утворення і зміни малоросійського наріччя. такими ж важливими були реферати професора київського університету драгоманова, які стосувалися малоросійських дум та історичних пісень, що перед тим з’явилися у виданні професорів київського університету драгоманова і антоновича.
професор петербурзького університету міллер вступив з ними у жваву суперечку щодо малоросійських дум та їхнього зв’язку з великоросійськими билинами. для більшого ознайомлення членів з’їзду з місцевою народною поезією за було народного співця-бандуриста вересая. багато хто з членів уперше у
житті познайомився з прийомами малоросійського історичного співу, і взагалі цей спів мав важливе значення, тому що сам вересай був уже один з дуже небагатьох співців, які знали старовинні козацькі думи й спів грою на бандурі будь-якому неупередженому слухачеві було зрозумілим і повинно було датися
цілком природним і, так би мовити, законним, що на київському археологічному з’їзді історична народна поезія козацького періоду становила один з найбільших предметів наукової обробки; проте не так поглянули на це газети, які звикли скрізь відшукувати політичні цілі й навіть там, де, мабуть, дивним
було б шукати ї» (м. костомаров. «автобіографія») -про яку подію йдеться в документах? чи відповідає наведена подія суті українофільского етапу національного відродження? доведіть кількома аргументами.
Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика»). – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка, і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ». Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства. У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.
У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область.
Объяснение:
Степные кочевники сыграли в истории и культуре человечества не меньшую роль, чем персы, греки и римляне. И роль их в мировой истории была особой, как, впрочем, у каждого этноса. Тюрков можно назвать настоящими варварами, если термин предполагает агрессивный тип поведения, а не отсутствие цивилизованности. Это были варвары, которые по причине войн, переселений, голода, эпидемий, — упорно продвигаются все дальше, прогрессируя или деградируя, объединяясь или снова разделяясь на племена. Они нападают на осёдлые культуры, разрушая города, завоевывают царства, тем самым влияя на мировые миграционные процессы, а затем скрываются неизвестно куда, оставляя в качестве следов бесчисленные курганы своих захоронений. Это — прекрасные всадники, составляющие одно целое со своими лошадями, которые были одними из лучших лошадей в мире, причем сами всадники будто бы родились на коне и никогда не спускались на землю. Они первыми научились седлать и запрягать лошадей, они изобрели седло и упряжь, они — искусные лучники, и их стрелы летят дальше всех и разят сильнее всех. Именно тюрки являются создателями конной культуры, звериного стиля, плавки железа, земледелия в рамках аридного климата и т.д. Консолидация тюркских племён в середине первого тысячелетия привела к созданию империи, которая изменила геополитическую конфигурацию Евразии и оказала существенное влияние на международные процессы и развитие торговли. Тюркская империя смогла объединить племена и рода, внедрив их в рамки государственного аппарата, создав налоговую систему, обязательную военную службу и огромную кочевую армию с тактикой, стратегией, чёткой дисциплиной, и передовым и самым мощным на тот момент вооружением и кавалерией. Несмотря на распад Тюркского каганата, тюркская эра в Евразии продолжилась в существовании государств, которые сохранили тип кочевой государственности, продолжили диалог оседло-кочевых цивилизаций Евразии, оказали влияние на формирование казахской государственности. Так что отвечая на вопрос: Тюркская империя сыграла огромную роль в формировании и развитии тюркского мира? Можно со всей уверенностью сказать – ДА.
Объяснение: