6. Подискутуйте щодо міркувань історика: чи не перебільшує він, на вашу думку, вплив російсько-французької війни на українське суспільство?
«В Україні, як і в інших східнослов'янських землях Російської імперії, вплив наполеонівської
кампанії мав парадоксальний характер: з одного боку, перемога над ворогом викликала серед
місцевої еліти почуття гордості за своє слов'янське походження і зміцнила лояльність до імпе-
рії, з іншого
пробудила розуміння того, що політична система цієї імперії вимагає глибоких
змін. З цього духу сперечання виросли російські масони і декабристи, українські автономісти
та білоруські будителі» (Я. Грицак
В. Баженов (1737—1799), М. Казаков (1738—1812), И. Старов (1745—1808). Они стремились сочетать классические принципы античного зодчества с переработкой и развитием русских архитектурных традиций. Автор грандиозных проектов (Каменноостровского дворца Екатерины II в Петербурге, перестройки Московского Кремля, дворцового ансамбля в подмосковном Царицыно) В. Баженов создал (1784—1786) один из лучших архитектурных памятников Москвы — бывший Дом Пашкова), теперь старое здание Библиотеки им. В. И. Ленина. Застройка Москвы второй половины XVIII в. связана с именем М. Казакова. Построенные им Петровский дворец, усадьба Петровское-Алабино, здание Московского Сената в Кремле, здание Московского университета (1786—1793) и многие другие выдвинули его в ряд крупных зодчих. Для всех его построек характерно мастерское применение ордеров, образность и четкость композиции. Наиболее яркий и цельный ансамбль Казакова — Голицынская больница (1796—1801): нарядный фасад раскрыт в сторону улицы, в центре композиции — церковь-ротонда с куполом. В здании Благородного Собрания Казаков создал один из лучших интерьеров того времени — двухсветный Колонный зал.