Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань
інтегра́ція (від лат. integrum — ціле, лат. integratio — відновлення):
поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків;
згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
інтеграція економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн.
інтеграція соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами.
інтеграція культурна — асиміляція різнорідних елементів культури в єдину культуру.
інтеграція мов — процес мовної еволюції, що полягає у зближенні різних діалектів і мов аж до їхнього злиття.
інтеграція в біології — процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів їх організації.
інтеграція у фізіології — функціональне об'єднання окремих фізіологічних механізмів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму.
Епіде́мія (від грец. επί — «серед» і грец. δεμος — «народ»; застаріле — по́шесть, мор, моровиця[1]) — тип хвороби, яка є новою для даної популяції впродовж періоду збереження імунної «пам'яті» та поширюється зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, ґрунтуючись на попередньому досвіді (тобто, числі нових випадків за одиницю часу). Українське законодавство визначає: «епідемія — масове поширення інфекційного захворювання серед населення відповідної території за короткий проміжок часу».[2], що не відповідає світовому визначенню, яке поширює поняття епідемії на усі випадки масового ураження, в тому числі й отруєння.
Клейно́д (нім. Kleinod — скарб, коштовність) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у XV—XVIII століттях.
Окупація (військова) — зайняття збройними силами однієї частини держави або всієї території даної держави без отримання суверенних прав на неї.
Відповідь:
Рефере́ндум (від лат. referendum — те, що треба доповісти) — в державному праві прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань
інтегра́ція (від лат. integrum — ціле, лат. integratio — відновлення):
поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення й утворення взаємозв'язків;
згуртування, об'єднання політичних, економічних, державних і громадських структур в рамках регіону, країни, світу.
інтеграція економічна — процес інтернаціоналізації господарського життя, зближення, об'єднання економік ряду країн.
інтеграція соціальна — наявність упорядкованих відносин між індивідами, групами, організаціями, державами.
інтеграція культурна — асиміляція різнорідних елементів культури в єдину культуру.
інтеграція мов — процес мовної еволюції, що полягає у зближенні різних діалектів і мов аж до їхнього злиття.
інтеграція в біології — процес упорядкування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів їх організації.
інтеграція у фізіології — функціональне об'єднання окремих фізіологічних механізмів у складну координовану пристосувальну діяльність цілісного організму.
Епіде́мія (від грец. επί — «серед» і грец. δεμος — «народ»; застаріле — по́шесть, мор, моровиця[1]) — тип хвороби, яка є новою для даної популяції впродовж періоду збереження імунної «пам'яті» та поширюється зі швидкістю, що значно перевищує очікувану, ґрунтуючись на попередньому досвіді (тобто, числі нових випадків за одиницю часу). Українське законодавство визначає: «епідемія — масове поширення інфекційного захворювання серед населення відповідної території за короткий проміжок часу».[2], що не відповідає світовому визначенню, яке поширює поняття епідемії на усі випадки масового ураження, в тому числі й отруєння.
Клейно́д (нім. Kleinod — скарб, коштовність) — відзнака, атрибути і символи військової та цивільної влади й окремих військових і цивільних урядів в Україні у XV—XVIII століттях.
Окупація (військова) — зайняття збройними силами однієї частини держави або всієї території даної держави без отримання суверенних прав на неї.
Пояснення: