в неолите произошло становление и широкое распространение производящего хозяйства (земледелия и скотоводства) — одного из важнейших достижений в человечества. возникнув в ранних формах на ближнем востоке еще в мезолите, в неолите оно охватило широкие пространства евразии, вызвав существенные перемены во всех сферах социально- деятельности — материальной культуре, социальном устройстве образе жизни, мировоззренческих представлениях. это явление в человечества называют неолитической революцией. таким образом, при определении неолитической эпохи часто используются два разных подхода — орудийный. он учитывает качественные изменения в материальной культуре, прежде всего распространение керамической посуды, широкое использование шлифования при обработке камня, появление новых групп орудий; хозяйственный — наличие производящих форм хозяйства.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
в неолите произошло становление и широкое распространение производящего хозяйства (земледелия и скотоводства) — одного из важнейших достижений в человечества. возникнув в ранних формах на ближнем востоке еще в мезолите, в неолите оно охватило широкие пространства евразии, вызвав существенные перемены во всех сферах социально- деятельности — материальной культуре, социальном устройстве образе жизни, мировоззренческих представлениях. это явление в человечества называют неолитической революцией. таким образом, при определении неолитической эпохи часто используются два разных подхода — орудийный. он учитывает качественные изменения в материальной культуре, прежде всего распространение керамической посуды, широкое использование шлифования при обработке камня, появление новых групп орудий; хозяйственный — наличие производящих форм хозяйства.
Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська