98б .сочинение «в строю «бессмертного полка» – сочинение о боевом пути, конкретном эпизоде из жизни людей великую отечественную войну 1941–1945 годов и внесших свой вклад в победу над фашизмом; труд – главное достояние человека» – сочинение о героях и ветеранах труда; «я родом не из
детства – из войны» – сочинение о людях (членах семьи и близких участника олимпиады), переживших в детстве и ранней юности тяготы военного времени; выберите 1 из тем и напишите , !
ответ:
у період феодалізму полювання було привілеєм феодалів. проте на подніпров’ї ним займалися місцеві селяни та міщани, що приносило їм чималий дохід.
зміни відбулися і в правовому становищі селян. у цілому воно залежало від правового устрою сіл: руського (українського) чи німецького (волоського). переважна більшість сільського населення проживала в селах руського (українського) права. у xiv ст. більшість селян на українських землях були вільними й лише сплачували данину за користування землею, яка розподілялася ланами (волоками) по 16,8—21,4 гектарів між селянськими дворищами. дворище складалося з 5—10 хат (димів), у яких жила велика селянська родина. податок — подимне — сплачували з кожного диму. кілька дворищ утворювали сільську общину (село), яку очолював отаман. кілька сіл об’єднувалися у волость — копу, головою якої був старець. на зборах копи розглядалися всі важливі справи. також діяв копний суд.
крім того, за правовим становищем селяни поділялися на дві основні групи: «похожих» (вільних), які мали право відходити від феодала, та «непохожих» («отчичів»), позбавлених такого права. протягом xiv — першої половини xvi ст. відбувався процес перетворення рабів, челяді, холопів (тобто рабів) на залежних селян. (третій литовський статут у 1588 р. перевів їх у стан «отчичів».)
також селяни поділялися на різні категорії за майновим становищем. до найзаможніших належали служилі селяни — слуги, які перебували на службах, за що отримували 1—2 волоки землі й звільнялися від інших повинностей. вільними залишалися й данники, які сплачували данину державі натурою або грішми. тяглові селяни за користування землею відпрацьовували повинність (оранка поля, засівання зерна, збирання врожаю та інші роботи) зі своїм тяглом (робочою худобою) на користь держави, а згодом і на користь феодалів. серед селян було чимало збіднілих: сусідки
й підсусідки, що селилися при дворах заможних селян, коморники, які не мали свого житла й наймали комори, городники (загородни-ки), що володіли тільки , та халупники, які мали тільки хати (халупи).
селяни сплачували чимало податків і виконували різні повинності. основним державним грошовим податком у великому князівстві литовському був податок на військові потреби. селяни також відбували й державні повинності: споруджували й ремонтували замки, зводили мости та греблі, прокладали й обслуговували шляхи тощо. церкві віддавали десятину.
селяни феодальних маєтків сплачували оброк продуктами або грошима і відробляли панщину. у хv ст. панщина складала 14 днів на рік із лану (певної ділянки землі). у 1520 р. в польщі встановлюється одноденна панщина на тиждень, а в 1557 р. така сама встановлюється в литві. у закарпатті на цей час панщина складала вже два дні на тиждень. на північній буковині існувало близько 20 повинностей і податків.
дещо відмінним було становище населення сіл, де діяло німецьке, або волоське, право. кількість сіл, що користувалися німецьким правом, у xiv ст. швидко зростала за рахунок німецьких і польських переселенців. ці переселенці (осадники) сплачували пану певну суму й здобували право утворити село й посаду війта, яка ставала спадковою і надавала йому ряд привілеїв: зосередження у своїх руках адміністративної і судової влади, володіння вдвічі більшою ділянкою землі тощо. ці селяни сплачували лише оброк і не відробляли панщини. села з німецьким правом не знали общинної організації.
від кінця xiv ст. на галичині мешканці сіл із німецьким правом займалися переважно вирощуванням худоби. жителі цих сіл, об’єднані в общини, не відробляли панщину, оброк і податок вони сплачували худобою, а судилися за стародавніми звичаями і правом.
ответ:
читай)
объяснение: последствия ордынского владычества на руси
монголо-татарское иго оказало влияние на все сферы жизни: общество, , политику и культуру.
социально- сфера наиболее пострадала во время походов батыя 1237-1240. произошло сильное сокращение численности народа. одни в сражениях, а вторых забирали в рабство. в источниках сообщается о тысячах рабов. если учесть, что в рязани и ростове численность составляла немного больше тысячи, то потери людского ресурса были огромными. в рабстве оказывались женщины и ремесленники. лишние рабы оказывались на крымских, египетских, итальянских и кавказских рынках рабов. ценным товаром были женщины. мужчин использовали в военных походах в азию.
к началу походов батыя летопись достигла всего расцвета. власть ордынцев к ее упадку. аналогичная ситуация произошла с архитектурой, иконописью и т.д. последствия ордынского владычества на руси – отставание на целое столетие социально-культурной сферы жизни земель.
из разрушенных городов уводили в орду всех ремесленников. гибель или пленение мастеров к ремесленного производства. наибольший урон понесли художественные ремесла: резьба по камню, чернь, скань, перегородчатая эмаль.
пострадало и сельское хозяйство. люди не были уверены в завтрашнем дне и опасались засевать поля. повысился спрос на меха. земледельцы переквалифицировались в охотников. освоенные территории и земледельческие центры приходили в упадок. но в будущем северо-восточные земли быстро восстановятся, там активно начнут развивать пашенное и подсечно-огневое земледелие. во время походов батыя разрушены хозяйственные постройки крестьян, а урожай и скот забраны ордынцами.
выплаты дани, а их было видов, негативно сказывались на ордынской руси. только в пользу дани было выплачено 13 тонн серебра в год. были и единовременные поборы. торговля облагалось налогом в пользу хана. только в 1478 году русь прекратила платить дань золотой орде.
веча утратила свою политическую власть. позже оно окажется мятежным сборищем для организации восстаний.
иго нарушило между правами и обязанностями. сословная мораль подразумевала вытекание обязанностей из прав. во время ордынского владычества были только обязанности по отношению к татарам. никаких прав это не давало. цена власти оказалось превыше цены права. честь, собственность, достоинство и права были подчинены власти.
русь становиться централизованным государством полувосточного типа наподобие монгольской державы. внешние культурные и торговые связи руси были насильственно разорваны. русь потеряла выход к морю, снизились объемы торговли.
формы собственности так же отставали от европейских. в европе активно развивалась частная форма собственности, которая была законодательно защищена и гарантировалась государством. на руси государственная власть ограничивала развитие частной собственности. холопство, пропавшее в европе, была основной силой в хозяйствах бор и князей.
правовые нормы из азии и методы наказания размыли традиционное представление о власти общества и ограничении прав князя. государство оказалось основной карающей силой в форме налогов, а не общество, как было принято до x века.
государственность на руси приобрела черты жесткого деспотизма, полным произволом и пренебрежением к личности. впоследствии феодализм станет насыщенным азиатскими элементами.
наблюдается ограничение прав женщин, что характерно для востока. на западе процветал культ женщины и рыцарские обычаи. в древней руси девушку держат взаперти, оберегают от мужчин, ограничивают в быту и имущественных правах.
выделяют и положительные моменты ордынского владычества. оно способствовало централизации государства, которое в будущем окажется сильным и богатым. иго заставило прекратить междоусобицы и объединило земли вокруг одного политического центра. но народ заплатил высокую цену за великую централизацию