Средневековые цехи - объединения городских ремесленников одной или нескольких специальностей.
Цеховой устав.
Он содержал определенные правила.
В эпоху зарождения ремесла (XIII-XIV вв.)
-цехи помогали развитию производства, так как ограждали от конкуренции, объединяли ремесленников, выжить по одному в условиях средневековья было трудно, контролировали качество продукции
цех предписывал длину и цвет изготовляемой ткани, каким пользоваться инструментом и т. д.
цеховые уставы нормировали число подмастерьев и учеников, которых мог держать у себя мастер, запрещали работу в ночное время и по праздникам и т. д.
Позднее (с XV вв.)
- тормозили развитие производства, так как запрещали иметь больше двух станков, нанимать больше 2 работников, работать можно было до определенного времени, не давали повышать квалификацию
Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.
Цеховой устав.
Он содержал определенные правила.
В эпоху зарождения ремесла (XIII-XIV вв.)
-цехи помогали развитию производства, так как ограждали от конкуренции, объединяли ремесленников, выжить по одному в условиях средневековья было трудно, контролировали качество продукции
цех предписывал длину и цвет изготовляемой ткани, каким пользоваться инструментом и т. д.
цеховые уставы нормировали число подмастерьев и учеников, которых мог держать у себя мастер, запрещали работу в ночное время и по праздникам и т. д.
Позднее (с XV вв.)
- тормозили развитие производства, так как запрещали иметь больше двух станков, нанимать больше 2 работников, работать можно было до определенного времени, не давали повышать квалификацию
Кочовики́, або кочівники — народ, плем'я, або люди, що кочують; не мають постійного нерухомого житла і переміщуються з одного місця на інше. Місце кочування кочовиків називається кочовищем. Кочівництво характерний для минулих епох і притаманний лише окремим сучасним людностям іб життєдіяльності, що базується на веденні випасного скотарства, пов'язаного з великими перегонами худоби на нові місця паші та водопої й відповідними пересуваннями цілих родин людей.
Сарма́ти— кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів.[1] Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був витіснений готами[2], які, зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я.