а) Напишите национальные костюмы казахского народа. б) Сравните особенности национальных костюмов с костюмами других народов и оцените национальный стиль и ценности. (c) Почему национальный костюм является высоким эталоном прикладной культуры? Выскажите свое мнение с примерами и аргументами.

Японское экономическое чудо:  

• 10% роста ежегодно низкие налоги

• Освоение японской наукой новых технологий и информации

• Производители, поставщики ресурсов, сбытчики продукции и банки объединились в группы

• Предприниматели и правительство вели взаимовыгодные отношения

• Большие корпорации гарантировали пожизненную занятость

• Активное профсоюзное движение

• Дешевизна рабочей силы

• Банковская система вызывала доверие

• Внешняя торговля контролировалась

• Ориентация на экспорт и поддержка национального производителя

• Политическая стабильность

Итальянское экономическое чудо:

• Обнаружение месторождений метана и гидрокарбонатов и как следствие развитие черной металлургии США в рамках плана Маршалла

• Восстановление основных отраслей промышленности

• Стабилизация импорта и экспорта

• Развитие автомобилестроения, точного машиностроения, производство искусственных волокон

Германское экономическое чудо:

• Национализация

• Переход к рыночной системе

• Развитие научно-технического прогресса

• Ориентация на экспорт продукции

• Интеграция в ЕС

• Промышленность восстанавливалась согласно внедрению новых технологий США

• Учет зарубежного и отечественного научно-технического опыта

• Квалифицированная рабочая сила и инициативные предприниматели

• Стремление к порядку

• Экономия средств за счет запрета на военное производство

• «мозговой центр» при Экономическом управлении

• Активизация внутреннего товарооборота

• Удешевение товаров

Общие причины:

• Переход от централизованного администрирования к рынку

• Освоение техники

• Ориентация на экспорт

• Активизация внутреннего рынка

• Активная роль предпринимательства США (в случае Италии и Германии)

Характерним для української культури XVIII ст. був процес "вимивання" високоосвічених людей і представників української культури з національного середовища. Українці обіймали високі пости в Росії: від церковних ієрархів до вихователів царської сім'ї, від ректорів вищих навчальних закладів до різних державних адміністраторів.

Вагомий внесок українці зробили у розвиток російської архітектури XVIII ст. У стилі українського бароко вони спорудили храми у Філях, Ізмайлово, Новодівичому монастирі. Випускник Києво-Могилянської академії українець І. Зарудний плідно працював архітектором у Москві й Петербурзі. Український скульптор, уродженець Чернігова І. Мартос створив відомий пам'ятник Мініну і Пожарському на Красній площі в Москві.

У середині XVIII ст. освіта тництво на Лівобережній Україні перебували на вищому рівні, ніж у Росії. Початкову освіту здобували у школах при церквах і монастирях, середню - у колегіумах Чернігова, Переяслава, Харкова. З кінця XVIII ст. в Україні почали діяти перші професійні школи: шпитальна в Єлісаветграді (сучасний Кіровоград), артилерійська школа і штурманське училище в Миколаєві.

Освітнім центром довгий час залишалася Києво-Могилянська академія. Однак починаючи з середини XVIII ст. Академія переживає кризу. Тісно пов'язана з церквою і укомплектована викладачами - представниками духівництва, основну увагу Академія приділяла таким предметам, як теологія, риторика, філософія. Через релігійну орієнтованість і традиціоналізм у навчанні вона ставала нецікавою для молоді.

На відставання Києво-Могилянської академії від вимог часу зауважували передові українські кола. У 60-ті роки XVIII ст. вони неодноразово зверталися до Катерини II з проханням відкрити в Україні університет (Московський університет відкрився в 1755 р.), причому на базі Академії з огляду на те, що вона виникла на основі світської школи. Та цьому проекту не судилося здійснитися, позаяк політика самодержавства була спрямована на викорінення української самобутності. У 1814 р. Академія припинила діяльність як світський навчальний заклад.