Когда мы сражались с персами мы бились до последнего, потому что у персов могущественный царь Дарий I. В этой войне только мы и спартанцы решили биться. Все остальные города Греции сдались им. Сначала Дарий I прислал к нам посыльного с тем, чтоб он сказал что Дарий I хочет завоевать Афины и всю Грецию. Все знали что Дарий I один из могущественных царей имеющий очень хорошее войско. Все остальные города сдались ему кроме нас Афин и Спарты. Когда к нам пришёл посыльный мы сказали что дадим им отпор, а когда он пришёл в Спарту, спартанцы окунули его в колодец потому, что персы требовали от нас плодородной земли и воды, а в колодце есть и вода и земля. Так мы начали бой, мы попросили у спартанцев подкрепление, но они ответили что пришлют нам его, но только когда будет полная луна. Но мы выйграли это сражение и все города Греции последовали нашему примеру!
Князівство проводило активну зовнішню політику в Східній і Центральній Європі. Головними ворогами (конкурентами) були Польща, Угорщина, половці, з середини ХІІІ століття — Золота Орда, Литва. Для протидії агресивним сусідам Галицько-Волинське князівство неодноразово укладало союзи із католицьким Римом, Тевтонським Орденом. Галицько-Волинське князівство занепало через агресивні зазіхання сусідів, відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.
Галицько-Волинське князівство занепало через агресивні зазіхання сусідів, відсутність міцної централізованої княжої влади, надмірно сильні позиції боярської шляхти у політиці. У 1340 році, у зв'язку зі смертю від отруєння останнього повновладного правителя князівства Юрія ІІ Болеслава Тройденовича, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдина політично ціла одиниця. У 1434 році на його території було створено Руське, а в 1462 — Белзьке воєводство.