У першій половині XIX ст. США переживали процес бурхливого розвитку капіталізму. На північному сході країни швидко зростала фабрична промисловість. Та же була сконцентрована більша кількість робітників. Н півночі та заході країни переважало фермерське господарство
Різні шляхи економічного розвитку Півночі і Півдня справили великий вплив на хід історичного розвитку США: буржуазія Півночі і плантатори Півдня у боротьбі за зміцнення своїх економічних позицій привели країну до громадянської війни.
Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої територіальної експансії США. Були приєднані Луїзіана (французьке володіння, що його продав Наполеон І) та придбана в Іспанії Флорида.
США взяли на себе місію вершителя долі усієї Західної півкулі, проголосивши в 1823 р. доктрину Монро. Сутність цієї доктрини полягала в тому, що США виступили проти можливого втручання європейських країн у латиноамериканські справи (після втрати Іспанією усіх колоній у Південній Америці) і в справи Американського континенту загалом. США як найбільша країна Західної півкулі відкрито проголосили своє право на політичне лідерство у цій частині планети
До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцями та з Мексикою територія США збільшилася в 2 рази. США не брали участі в європейських війнах, що давало можливість уникати великих витрат на армію і не зазнавати воєнних спустошень. Швидкому економічному розвитку сприяли і природні умови: м'який клімат, родючість землі, велика кількість лісів, корисних копалин.
Наявність вільних земель на заході США приваблювала переселенців із Європи. Серед іммігрантів було чимало кваліфікованих ремісників і робітників.
У 1800-1850 рр. населення США збільшилося більш ніж у 4 рази - з 5,3 млн. до 23 млн. осіб. Землі, що належали індіанським племенам, вважалися власністю держави, їх продавали білим переселенцям. Індіанців винищували або відтісняли все далі на захід.
В начале 20-х годов завершается Гражданская война.Демобилизованные красноармейцы, отстоявшие свои права с оружием в руках, возвращаются к мирной жизни.Что же их ждет? В стране сохраняется военный коммунизм, введенный в Гражданскую как крайняя мера.А это продразверздка на селе.Уравниловка в оплате на заводах, пайки по нормам, всеобщая трудовая повинность. Не удивительно, что только за 1922 год под антибольшевистскими лозунгами происходят Кронштадтский мятеж и выступление Антонова. С подачи В.Ленина государство берет курс на новую экономическую политику.Разверздка на селе заменяется налогом, после уплаты которого можно продавать продукцию по рыночным ценам. В городе допускается частный, даже иностранный капитал, происходит возвращение предприятий в частные руки.Государство оставляет за собой металлургию, транспорт, энергетику. На заводах вводится тарифная оплата труда, что стимулирует рост квалификации рабочих.Происходит денежная реформа, вводятся монеты из драгоценных металлов. Зарплату стали выдавать деньгами, появилась плата за проезд в транспорте и др. Восстанавливается банковская система, она обслуживает внутреннюю и внешнюю торговлю и производство. В 1922 г. возникает СССР, а это расширяет внутренний рынок. На внешний рынок страна получает выход в результате цепи международного признания. Внешняя торговля шла сельхоз. продуктами и сырьем. Несмотря на начавшееся международное признание СССР находился в кольце капиталистических государств.Настоятельно требовалось перевооружить и технически оснастить армию.Для этого нужна была сильная, современная тяжелая промышленность. К 1925 году страна приблизилась к дореволюционному уровню. Промышленность требовала модернизации. Старые машины и механизмы не могли наполнить товарами даже внутренний рынок.1924-1925 г.г. время товарного голода. У страны не было средств на обновление промышленности. Капиталистические страны не давали кредитов. Средства решили взять из деревни за счет разницы низких закупочных цен на хлеб и высоких на промышленные товары. Крестьяне ответили утаиванием хлеба. Большевики взяли курс на сворачивание НЭПа, на смену ему приходила плановая экономика
США в першій половині XIX ст. Реферат
У першій половині XIX ст. США переживали процес бурхливого розвитку капіталізму. На північному сході країни швидко зростала фабрична промисловість. Та же була сконцентрована більша кількість робітників. Н півночі та заході країни переважало фермерське господарство
Різні шляхи економічного розвитку Півночі і Півдня справили великий вплив на хід історичного розвитку США: буржуазія Півночі і плантатори Півдня у боротьбі за зміцнення своїх економічних позицій привели країну до громадянської війни.
Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої територіальної експансії США. Були приєднані Луїзіана (французьке володіння, що його продав Наполеон І) та придбана в Іспанії Флорида.
США взяли на себе місію вершителя долі усієї Західної півкулі, проголосивши в 1823 р. доктрину Монро. Сутність цієї доктрини полягала в тому, що США виступили проти можливого втручання європейських країн у латиноамериканські справи (після втрати Іспанією усіх колоній у Південній Америці) і в справи Американського континенту загалом. США як найбільша країна Західної півкулі відкрито проголосили своє право на політичне лідерство у цій частині планети
До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцями та з Мексикою територія США збільшилася в 2 рази. США не брали участі в європейських війнах, що давало можливість уникати великих витрат на армію і не зазнавати воєнних спустошень. Швидкому економічному розвитку сприяли і природні умови: м'який клімат, родючість землі, велика кількість лісів, корисних копалин.
Наявність вільних земель на заході США приваблювала переселенців із Європи. Серед іммігрантів було чимало кваліфікованих ремісників і робітників.
У 1800-1850 рр. населення США збільшилося більш ніж у 4 рази - з 5,3 млн. до 23 млн. осіб. Землі, що належали індіанським племенам, вважалися власністю держави, їх продавали білим переселенцям. Індіанців винищували або відтісняли все далі на захід.
С подачи В.Ленина государство берет курс на новую экономическую политику.Разверздка на селе заменяется налогом, после уплаты которого можно продавать продукцию по рыночным ценам. В городе допускается частный, даже иностранный капитал, происходит возвращение предприятий в частные руки.Государство оставляет за собой металлургию, транспорт, энергетику. На заводах вводится тарифная оплата труда, что стимулирует рост квалификации рабочих.Происходит денежная реформа, вводятся монеты из драгоценных металлов. Зарплату стали выдавать деньгами, появилась плата за проезд в транспорте и др. Восстанавливается банковская система, она обслуживает внутреннюю и внешнюю торговлю и производство. В 1922 г. возникает СССР, а это расширяет внутренний рынок. На внешний рынок страна получает выход в результате цепи международного признания. Внешняя торговля шла сельхоз. продуктами и сырьем.
Несмотря на начавшееся международное признание СССР находился в кольце капиталистических государств.Настоятельно требовалось перевооружить и технически оснастить армию.Для этого нужна была сильная, современная тяжелая промышленность. К 1925 году страна приблизилась к дореволюционному уровню. Промышленность требовала модернизации. Старые машины и механизмы не могли наполнить товарами даже внутренний рынок.1924-1925 г.г. время товарного голода. У страны не было средств на обновление промышленности. Капиталистические страны не давали кредитов. Средства решили взять из деревни за счет разницы низких закупочных цен на хлеб и высоких на промышленные товары. Крестьяне ответили утаиванием хлеба. Большевики взяли курс на сворачивание НЭПа, на смену ему приходила плановая экономика