Арнументируй значимость курултая Ордабасы по плану: 1. Цели курултая 2. Последствия курултая 3. Вывод об исторической значимости курултая для последующего развития
Мого тата звати Сашко, йому тридцять п’ять років. На роботі його звуть Олександр Миколайович, а вдома — просто тато. Він звичайний тато на світі, але він мій тато, тому я його дуже люблю.
Батько допізна працює, і тому з роботи він приїжджає втомлений, вже коли ми лягаємо спати. Через це ми з ним мало спілкуємося, але я не ображаюся на нього, адже розумію, що він заробляє гроші, щоб нас, свою сім’ю, забезпечувати всім необхідним.
Але коли тато вільний від роботи, він завжди грає з нами. Ми ходимо з ним до шкільного майданчика, де він мене вчить кидати м’яч правильно, щоб потрапити до баскетбольного кошика.
Минулого року ми сім’єю їздили відпочивати на природу. На галявинці ми облаштували намет. Внизу протікала річка. Коли ми до неї спустилися, то побачили там багато риби. Ми з татом стали бігати за нею і ловити її руками. А ще ми кричали, як індіанці, це було цікаво та смішно. Мокрі й холодні, ми поверталися з однією рибиною, але були горді, як ніби йшли з цілим мішком риби. Мама нам зварила смачну юшку.
А ще ми всією сім’єю любимо ходити в кінотеатри на мультфільми. Після перегляду ми йдемо в кафе, п’ємо соки, чай, їмо тістечка та обговорюємо побачене. Також згадуємо смішні історії та жартуємо.
А коли мені було сім років, тато навчив мене плавати та пірнати. Ми всією сім’єю влаштовували змагання, хто далі пропливе під водою, затримавши дихання. В основному вигравав тато, але коли я ображався, він давав виграти мені.
Для мене мій тато є найкращим у світі. Він добрий, порядний, турботливий і дуже відповідальний.
Московское государство вступило в регулярные дипломатические отношения с Крымским ханством в 1462 году, когда великий князь Иван III Васильевич и крымский хан Хаджи Гирей обменялись грамотами, а в 1472 году два государства подписали предварительное соглашение «в братской дружбе и любви против недругов стоять за одно».
Клятвенная грамота Менгли Гирея, написанная в 1474 году, выглядела следующим образом: «Ярлык или шертная (клятвенная) грамота, данная Великому князю Иоанну Васильевичу, от крымского царя Менгли Гирея пред Российским послом боярином Никитою Беклемишевым и крестным Великого князя целованием перед крымским послом Довлетек Мурзою утвержденная в том: чтобы царю Менгли Гирею, уланам его и князьям его, быть с Российским государем в дружбе и любви; против недругов стояти заодно, земель московского государства и княжеств к оному принадлежащих невоевать, учинивших же сие без ведома его казнить, захваченных притом в плен людей отдавать без выкупа, и пограбленное возвращать все сполна, послов отправлять в Москву без пошлин и без пошлинных людей, и российскому послу иметь в Крыме прямой и беспошлинный путь». В 1480 году в Крыму был заключен русско-крымский союз, касающийся взаимоотношений союзников с Польским государством короля Казимира и Большой Ордой хана Ахмата: «А на Ахмата царя быть с нами за один: коли пойдет на меня царь Ахмат, и тобе моему брату, великому князю Ивану, царевичев твоих отпустить на Орду с уланами и с князми. А пойдет на тобя Ахмат царь, и мне Менгли-Гирею царю на Ахмата царя пойти или брата своего отпустити с своими людьми. Также и на короля, на вопчего своего недруга, быть нам с тобой заодин: коли ты на короля пойдешь или пошлешь, и мне на него пойти и на его землю; или король пойдет на тобя на моего брата на великого князя, или пошлет, и мне также на короля и на его землю пойти». В апреле 1480 года Московский Великий князь дал крымскому хану грамоту: «Грамота Великого князя Иоанна Васильевича данная крымскому царю Менгли Гирею и крестным целованием с приложением золотой печати, утвержденная с уверением: о безопасном приезде ему царю в Россию, есть ли по какому либо нещастью лишится владения своего, о непритеснении как его, так и будущих при нем и о взыскании в таком случае возможных возвратить ему потерянный им отцовский в Крыму престол».
Мого тата звати Сашко, йому тридцять п’ять років. На роботі його звуть Олександр Миколайович, а вдома — просто тато. Він звичайний тато на світі, але він мій тато, тому я його дуже люблю.
Батько допізна працює, і тому з роботи він приїжджає втомлений, вже коли ми лягаємо спати. Через це ми з ним мало спілкуємося, але я не ображаюся на нього, адже розумію, що він заробляє гроші, щоб нас, свою сім’ю, забезпечувати всім необхідним.
Але коли тато вільний від роботи, він завжди грає з нами. Ми ходимо з ним до шкільного майданчика, де він мене вчить кидати м’яч правильно, щоб потрапити до баскетбольного кошика.
Минулого року ми сім’єю їздили відпочивати на природу. На галявинці ми облаштували намет. Внизу протікала річка. Коли ми до неї спустилися, то побачили там багато риби. Ми з татом стали бігати за нею і ловити її руками. А ще ми кричали, як індіанці, це було цікаво та смішно. Мокрі й холодні, ми поверталися з однією рибиною, але були горді, як ніби йшли з цілим мішком риби. Мама нам зварила смачну юшку.
А ще ми всією сім’єю любимо ходити в кінотеатри на мультфільми. Після перегляду ми йдемо в кафе, п’ємо соки, чай, їмо тістечка та обговорюємо побачене. Також згадуємо смішні історії та жартуємо.
А коли мені було сім років, тато навчив мене плавати та пірнати. Ми всією сім’єю влаштовували змагання, хто далі пропливе під водою, затримавши дихання. В основному вигравав тато, але коли я ображався, він давав виграти мені.
Для мене мій тато є найкращим у світі. Він добрий, порядний, турботливий і дуже відповідальний.
Русско - Крымские отношения при Иване III
Московское государство вступило в регулярные дипломатические отношения с Крымским ханством в 1462 году, когда великий князь Иван III Васильевич и крымский хан Хаджи Гирей обменялись грамотами, а в 1472 году два государства подписали предварительное соглашение «в братской дружбе и любви против недругов стоять за одно».
Клятвенная грамота Менгли Гирея, написанная в 1474 году, выглядела следующим образом: «Ярлык или шертная (клятвенная) грамота, данная Великому князю Иоанну Васильевичу, от крымского царя Менгли Гирея пред Российским послом боярином Никитою Беклемишевым и крестным Великого князя целованием перед крымским послом Довлетек Мурзою утвержденная в том: чтобы царю Менгли Гирею, уланам его и князьям его, быть с Российским государем в дружбе и любви; против недругов стояти заодно, земель московского государства и княжеств к оному принадлежащих невоевать, учинивших же сие без ведома его казнить, захваченных притом в плен людей отдавать без выкупа, и пограбленное возвращать все сполна, послов отправлять в Москву без пошлин и без пошлинных людей, и российскому послу иметь в Крыме прямой и беспошлинный путь». В 1480 году в Крыму был заключен русско-крымский союз, касающийся взаимоотношений союзников с Польским государством короля Казимира и Большой Ордой хана Ахмата: «А на Ахмата царя быть с нами за один: коли пойдет на меня царь Ахмат, и тобе моему брату, великому князю Ивану, царевичев твоих отпустить на Орду с уланами и с князми. А пойдет на тобя Ахмат царь, и мне Менгли-Гирею царю на Ахмата царя пойти или брата своего отпустити с своими людьми. Также и на короля, на вопчего своего недруга, быть нам с тобой заодин: коли ты на короля пойдешь или пошлешь, и мне на него пойти и на его землю; или король пойдет на тобя на моего брата на великого князя, или пошлет, и мне также на короля и на его землю пойти». В апреле 1480 года Московский Великий князь дал крымскому хану грамоту: «Грамота Великого князя Иоанна Васильевича данная крымскому царю Менгли Гирею и крестным целованием с приложением золотой печати, утвержденная с уверением: о безопасном приезде ему царю в Россию, есть ли по какому либо нещастью лишится владения своего, о непритеснении как его, так и будущих при нем и о взыскании в таком случае возможных возвратить ему потерянный им отцовский в Крыму престол».