Б) какие события в политической жизни первой трети xvii в усилению противостояния королевской власти и парламентской оппозиции? с опорой на факты укажите не менее трёх событий.14 б

Юстиниан, полководец и реформатор, — один из наиболее выдающихся монархов поздней Античности. Его правление знаменует собой важный этап перехода от Античности к Средневековью и, соответственно, перехода от римских традиций к византийскому стилю правления. Юстиниан был полон амбиций, однако ему не удалось совершить «реставрацию империи» (лат. renovatio imperii). На Западе ему удалось завладеть большой частью земель Западной Римской империи, распавшейся после Великого переселения народов, в том числе Апеннинским полуостровом, юго-восточной частью Пиренейского полуострова и частью Северной Африки. Ещё одним важным событием является поручение Юстиниана о переработке римского права, результатом которого стал новый свод законов — свод Юстиниана(лат. Corpus iuris civilis). Указом императора, желавшего превзойти Соломона и легендарный Иерусалимский храм, был полностью перестроен сгоревший собор Святой Софии в Константинополе, поражающий своей красотой и великолепием и остававшийся на протяжении тысячи лет самым грандиозным храмом христианского мира.

Почитается в лике благоверных. Память совершается в Православной Церкви 14 ноября.

В 529 году Юстиниан закрыл Платоновскую академию в Афинах, в 542 году император упразднил должность консула, возможно, по финансовым причинам. Во время правления Юстиниана произошли первая пандемия чумы в Византии и крупнейший бунт в истории Византии и Константинополя — восстание Ника, спровоцированное налоговым гнётом и церковной политикой императора.

тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями тництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя тники мали широкий світогляд, в якому виділялися концепція освіченого абсолютизму, ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки особи. Цим тники відрізняються від тителів, якими є всі носії освіти і прогресу тництво зародилося практично одночасно в країнах Західної Європи: Британії, Франції, Нідерландах, Німеччині, Італії, Іспанії, Португалії, але швидко поширилося у всій Європі, включно з Річчю Посполитою і Російською імперією. Велику роль в його становленні відіграв швидкий розвиток природознавства та книгодрукування.

Зазвичай вважається, що епоха тництва розпочалася в другій половині XVII століття й тривала до Великої французької революції. Їй передувала наукова революція першої половини XVII століття. Галілео Галілей заклав основи наукового методу у вивченні явищ природи, винаходи телескопа та мікроскопа сприяли встановленню геліоцентризму й першому мікроорганізмів. Швидкий розвиток фізики й математики увінчався публікацією в 1687 «Математичних начал натуральної філософії» Ісаака Ньютона — фундаментальної праці, що заклала основи класичної механіки й математичного аналізу. Наукові відкриття сприяли розкріпаченню мислення в інших областях.

Велика французька революція ознаменувала кінець сподіванням на перебудову суспільства на розумних засадах, однак ідеї епохи тництва вплинули на формулювання важливих документів епохи: Декларації прав людини і громадянина, Декларації незалежності, Конституції США, польської Конституції 3 травня 1791.