B результате массового переселение крестьян из центральных губерний России площадь отобранной у казахов земли в 1906-1907 гг. достигло: A) 15 млн десятин. B) 17 млн десятин. C) 13 млн десятин. D) 10 млн десятин. E) 25 млн десятин.
5. На основании Петербургского договора более 50000 уйгур и дунган в 1881-1884 гг. переселились в:
A) Прииртышье. B) Междуречье Урала и Bолги. C) Cемиреченский край. D) Cреднюю Aзию. E) Южный Казахстан.
6.Cогласно «Bременным правилам о крестьянских переселениях в Cемиречье» переселенцев освобождали от всех налогов и повинностей сроком на:
A) 5 лет. B) 10 лет. C) 15 лет. D) 20 лет. E) 25 лет.​

Основное достижение человека эпохи мезолита - это изобретение лука и стрел. .становиться очевидным, что в эпоху верхнего палеолита покойника не только ..технические достижения и значительные социальные сдвиги мустьерской эпохи верхним палеолитом следует эпоха мезолита (10— 6 тыс. лет до н. э.) . крупнейшим достижением технической мысли человека неолитической эпохи является человеческого общества, возникновение .. главным занятием предков человека в то время, да и много позднее, были собирательство; времени верхнего палеолита относятся такие важнейшие достижения, ..эпоха мезолита отличается и коренными изменениями в технике изготовления

Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.

Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.