Сейм (вальний [загальний] сейм; пол. sejm walny; лат. conventio generalis) — станово-представницький орган у Речі Посполитій у другій половині XVI — XVIII століттях. Загальний сейм Королівства Польського та Великого князівства Литовського був створений у результаті укладення Люблінської унії між цими державами в 1569 році. Сейм Речі Посполитої мав законодавчу і частково судову владу і складався з двох палат: Сенату та Посольської ізби. Сенатори, посли і монарх вважалися окремими сеймовими станами.
передумови:кінець національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького,підписання Переяславських статей,розлад серед козаків,політика Виговського і т. д..
причина:загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики. Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами. Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців. Андрусівське перемир'я, Правобережжя відійшло до Польщі, Лівобережжя в зону впливу Московського царства, і т. д..
Наслідки:Послаблення української автономії;занепад укр. міст на Правобережжі;поступовий занепад козацтва і т. д.
Особливості:постійні війни на території України;часта зміна гетьманів;в деяких відрізках Руїни було 2 і більше гетьманів.
Сейм (вальний [загальний] сейм; пол. sejm walny; лат. conventio generalis) — станово-представницький орган у Речі Посполитій у другій половині XVI — XVIII століттях. Загальний сейм Королівства Польського та Великого князівства Литовського був створений у результаті укладення Люблінської унії між цими державами в 1569 році. Сейм Речі Посполитої мав законодавчу і частково судову владу і складався з двох палат: Сенату та Посольської ізби. Сенатори, посли і монарх вважалися окремими сеймовими станами.
Объяснение:
передумови:кінець національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького,підписання Переяславських статей,розлад серед козаків,політика Виговського і т. д..
причина:загострення суперечок в середовищі української державної еліти з питань внутрішньої і зовнішньої політики. Відсутність загальнонаціонального лідера та боротьба за гетьманську владу між різними політичними силами. Слабкі державницькі традиції, низький рівень політичної свідомості українців. Андрусівське перемир'я, Правобережжя відійшло до Польщі, Лівобережжя в зону впливу Московського царства, і т. д..
Наслідки:Послаблення української автономії;занепад укр. міст на Правобережжі;поступовий занепад козацтва і т. д.
Особливості:постійні війни на території України;часта зміна гетьманів;в деяких відрізках Руїни було 2 і більше гетьманів.