Блиц сұрақтар Алтын Орданың алғашқы территориясы?
Алтын Орданың Алғашқы астанасы?
АТЫН Орданың негізін кім қалады?
Алтын Орда Маңғрип игериясынан толық тәуелсіздігін қай хан тұсында алды?
Кай жыты Берке хан Кавказ жеріне жорықта қаза тапты?
Алтын Орданың арасын қай қан шығарады?
Иран, Кавказ, Египетпен байланысын қай хан күшейтті?
Батысқа Ж.АРТған жорық, неше жылға созылды?
Кулик ова шайқасы кезінде Алтын Орда әскерін кім басқарды?
1502 жылы қайтыс болған Алтын Орданың соңғы билеушісі?
Алтын Орда хандары іс жүргізуде қандай жазуды қаланған?
Алтын Ордада аз саматтық, істерді кім басқарды?
Алтын Ордада кәскери істерді кім басқарды?
Алтын Орда мемлекеті қай ұлыстың орнына құрылды?
Алтын Орда бірнеше хандықтарға бөлінген уақыт?
ближе к середине 10 века на территории кашгарии возникло государство караханидов в результате слияния многочисленных тюркских племен. это объединение являлось скорее военным, чем политическим. поэтому ему были не чужды династические войны за территорию и власть. название государство получило имени одного из своих основателей – кара-хана. ханства является короткой, но насыщенной. к сожалению, на сегодняшний день исследователи могут судить о нем только по летописям арабских и тюркских представителей культуры того времени. традиций или других элементов оно после себя не оставило. образование государства до 940 года на территории семиречья господствовали карлуки. их каганат занимал обширные территории, они вмешивались в международные распри и завязывали свои войны. но в 940 году их власть пала под натиском кашгарии. столицу захватили тюрки, многочисленные племена разбивали остатки армии. спустя 2 года власть уходит к новой династии, так начинается возникновение государства караханидов. -
Правління Олега в Києві (882-912)
У той час, як Руська земля міцніла, на півночі східнослов'янські племена ворогували між собою. Це протистояння завершилося за новгородців князювати на Русь варяга Рюрика, який намагався силою підкорити племена. Після смерті у 879 р. Рюрика правління в Новгороді перейшло до його воєводи Олега, котрий був опікуном Рюрикового сина Ігоря. Так утвердилася династія Рюриковичів. Правив Олег від імені малого Ігоря, але фактично був повновладним князем. Очевидно, протистояння зі слов'янськими племенами набуло надзвичайної гостроти, тож Олег із княжим сином мусив піти з Новгорода.
У 882 р. він зі своєю дружиною спустився на човнах по Дніпру й оволодів Києвом, убивши тамтешнього князя Аскольда. Олег проголосив Київ своєю столицею. За його правління були об'єднані майже всі східні слов'яни, що стало вирішальним кроком на шляху створення держави Київська Русь. Влада Києва поширилася не тільки на полян, деревлян і сіверян, а й на ільменських (новгородських) словенів, кривичів, радимичів, білих хорватів, уличів, на неслов'янські племена чудь і мерю.
Князь Ігор (912-945)
Після смерті Олега київським князем став Ігор. Він продовжив політику свого попередника, спрямовану на посилення центральної влади та об'єднання племен. Вийшли з покори Києву деревляни, на яких Ігор пішов війною і наклав данину більшу, ніж раніше. Протягом трьох років князь боровся з уличами, але не підкорив їх.
За часів Ігоря біля південних кордонів Русі вперше з'явилися печеніги. У 915 р. вони уклали з Києвом мир і відійшли до Дунаю, однак уже 920 р. угоду було порушено. Візантія боялася посилення Русі й спрямувала проти русів печенігів.
У 941 р. Ігор, скориставшись тим, що Візантія вела війну з арабами, вирушив із військом на кораблях до Константинополя. Поблизу міста русів зустрів добре озброєний візантійський флот, що палив кораблі грецьким вогнем. Багато руських воїнів загинуло. Похід завершився поразкою. Проте 944 р. Ігор пішов на Константинополь удруге. Було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній: руські купці знову мали сплачувати Візантії мито. Ігор зобов'язувався не нападати на візантійські землі та не пропускати до візантійських володінь у Криму болгар.
У 944 р. Ігор здійснив також похід на Закавказзя. Руські війська взяли міста Дербент, Бердаа і з великою здобиччю повернулися додому.
Часті воєнні походи відривали від мирної праці чимало людей. Відшкодувати втрати князь сподівався шляхом укладення вигідних торгових угод із Візантією, а також за рахунок данини з підлеглих Києву земель. У листопаді, коли закінчувалися всі сільськогосподарські роботи, а річки та болота сковувала крига, князі відправлялися на полюддя, тобто круговий об'їзд у землі кривичів, сіверян, деревлян, дреговичів та інших слов'ян, які сплачували їм данину. Нерідко відбиралися не тільки надлишки продуктів, а й вкрай необхідне для сім'ї. Пробувши в цьому "кормлінні" всю зиму, князі у квітні, коли скресала крига на Дніпрі, поверталися до Києва.