Вірш викликав неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, Кіплінгу було пред'явлено звинувачення в зневажливому ставленні до неєвропейських народів, в зображенні їх як недорозвинених, небезпечних, таких, що вимагають постійного контролю та до з боку «білих націй». У зв'язку з цим текст часто розглядався як расистський та проєвропейський-шовіністичний, як прикриття для проведення колонізаторської політики, в першу чергу Великою Британією, виправдовуючи її завоювання в Азії та в Африці гуманістичними міркуваннями. Ряд сучасників Кіплінга, наприклад Марк Твен, гостро критикували його позицію, позначену у вірші «Тягар Білих».
З іншого боку, у своєму не менше відомому вірші «Балада про Захід та Схід» Кіплінг показує себе тонким психологом і знавцем особливостей та проблематики складних взаємин культур Європи та Сходу, побудованих на абсолютно різних ідеологічних та світоглядних фундаментах. У цьому аспекті «Тягар Білих» розглядається також як спроба автора пробити глуху стіну нерозуміння, знайти спільну мову між різними расами та культурами, нехай і з погляду європейця-колонізатора. Під час оцінювання особистої позиції Кіплінга не можна не враховувати і той факт, що сам поет народився, виріс та прожив значну частину свого життя в колоніях, прекрасно знав і любив Схід і його мешканців (особливо Індію)
Расселение греков по берегам морей сопровождалось развитием торговли и промышленности, которые стали все более и болеелишать сельское хозяйство его прежнего господствующего значения в экономической жизни Греции. Некоторые государства, не участвуя в основании колонии, тем не менее приобрели большое торговое значение. Особенно в этом отношении прославиласьЭгина, остров, лежащий при входе в Саронический залив между Аттикой, Истмом (с городами Мегарой и Коринфом) и Арголидой. В торговых городах развилась, кроме того, промышленность для вывоза товаров в более отсталые страны, и опять-таки Милет, прославившейся своими тканями, был одним из самых замечательных городов и в этом отношении. Если в самом начале греческая промышленность обнаруживала на себе сильное влияние Востока, то с течением времени в ней выработались собственные образцы и приемы. Находилась она сначала в руках самостоятельных ремесленников, но мало-помалу стали основываться настоящиефабрики, в которых работа совершалась рабами или рабынями (пряжа, тканье и т. п.). Для перевозки товаров служили многочисленные корабли, в постройке которых сделаны были разные усовершенствования. Около этого же времени возникли первые военные флоты; в середине VII в. была уже первая морская битва (между Коринфом и Керкирой). Для внутренней жизни греческих государств это развитие торговли и промышленности имело то значение, что рядом со старыми общественными классами – землевладельческой знати и зависимого простонародья – образовались новые классы зажиточных и даже богатых ремесленников и купцов.
Вірш викликав неоднозначну реакцію громадськості. З одного боку, Кіплінгу було пред'явлено звинувачення в зневажливому ставленні до неєвропейських народів, в зображенні їх як недорозвинених, небезпечних, таких, що вимагають постійного контролю та до з боку «білих націй». У зв'язку з цим текст часто розглядався як расистський та проєвропейський-шовіністичний, як прикриття для проведення колонізаторської політики, в першу чергу Великою Британією, виправдовуючи її завоювання в Азії та в Африці гуманістичними міркуваннями. Ряд сучасників Кіплінга, наприклад Марк Твен, гостро критикували його позицію, позначену у вірші «Тягар Білих».
З іншого боку, у своєму не менше відомому вірші «Балада про Захід та Схід» Кіплінг показує себе тонким психологом і знавцем особливостей та проблематики складних взаємин культур Європи та Сходу, побудованих на абсолютно різних ідеологічних та світоглядних фундаментах. У цьому аспекті «Тягар Білих» розглядається також як спроба автора пробити глуху стіну нерозуміння, знайти спільну мову між різними расами та культурами, нехай і з погляду європейця-колонізатора. Під час оцінювання особистої позиції Кіплінга не можна не враховувати і той факт, що сам поет народився, виріс та прожив значну частину свого життя в колоніях, прекрасно знав і любив Схід і його мешканців (особливо Індію)