с 1950–го- 1961 - раззаков самый главный в республике в должности первого секретаря центрального комитета коммунистической партии (большевиков) киргизии.
затем с 1961 года - работа раззакова в госплане в москве, еще позднее - пенсия союзного значения. были скромная могила в москве в 1979 году и торжественное перезахоронение в бишкеке в 2000–м. и - осталась память. как говорит еще один персональный пенсионер, экс–премьер киргизии в последние годы раззаковской эпохи казы дикамбаев, такие личности никогда не будут забыты.
«устава на волоки» 1557 р. посилила закріпачення селянства, право державі або окремим феодалам захоплювати селянські землі разом із селянином і його майном, збільшила панщину. після об'єднання литви з польщею за люблінською унією 1569 українське селянство було повністю закріпачено артикулом короля генріха валуа 1573 р. і литовським статутом 1588 р.
першим відомим документом, що започаткував закріпачення селян в україні, вважають ухвалу шляхти галичини 1435 року. за ним селянин мав право піти від землевласника лише на різдво, сплативши йому великий викуп.
ответ:
с 1950–го- 1961 - раззаков самый главный в республике в должности первого секретаря центрального комитета коммунистической партии (большевиков) киргизии.
затем с 1961 года - работа раззакова в госплане в москве, еще позднее - пенсия союзного значения. были скромная могила в москве в 1979 году и торжественное перезахоронение в бишкеке в 2000–м. и - осталась память. как говорит еще один персональный пенсионер, экс–премьер киргизии в последние годы раззаковской эпохи казы дикамбаев, такие личности никогда не будут забыты.
відповідь:
«устава на волоки» 1557 р. посилила закріпачення селянства, право державі або окремим феодалам захоплювати селянські землі разом із селянином і його майном, збільшила панщину. після об'єднання литви з польщею за люблінською унією 1569 українське селянство було повністю закріпачено артикулом короля генріха валуа 1573 р. і литовським статутом 1588 р.
першим відомим документом, що започаткував закріпачення селян в україні, вважають ухвалу шляхти галичини 1435 року. за ним селянин мав право піти від землевласника лише на різдво, сплативши йому великий викуп.
пояснення: