1. А) 988 год; Б) 1327 год; В) 5 апреля 1242 года; Г) 1147 год ⇒ позже всех было подавление Тверского восстания ордынско-московским войском; 2. Г) Вечный мир с Польшей, потому как это 1868 год, а регентство Софьи как раз-таки 1682-1696 гг.; 3. А) 4. Б) проведение губернской реформы и-за Е. И. Пугачева; 5. Г) Александр I вступил на престол после убийства своего отца императора Павла I; 6. А) 7. Б) 8. В) 9. Б) 10. В) во время Великой Отечественной войны единственная транспортная магистраль через Ладожское озеро, которая связывала блокадный Ленинград с остальной страной; 11. Б) 12. В) 14 мая 1955 года; 13. Г) В ходе перестройки произошло ослабление власти союзного центра, нарушилось внутрипатийное единство, упал авторитет КПСС. Благодаря отмене 6 статьи Конституции 1977 года началось разрушение однопартийного режима; 14. вероятнее всего А) 15. А)
ПОЛЬЩА Значний вплив на долю Польщі мали рішення Ялтинської конференції (лютий 1945 p.). Справжній їх сенс полягав у мовчазному визнанні Сполученими Штатами Америки та Великою Британією Польщі як сфери впливу Радянського Союзу. Міжнародно-правовому закріпленню цього факту мав служити укладений у квітні 1945 р. між СРСР і Тимчасовим урядом Польщі договір «про дружбу, взаємну до й післявоєнне співробітництво», який мав на меті прив’язати Польщу до радянської імперії.
ПНР — країна з недемократичною політичною системою однопартійної диктатури з формальним фасадом демократичних інститутів й різними типами репресій (залежно від історичного періоду). Питання про визначення комуністичної соціальної системи є суперечною — це була держава офіційно соціалістична, комуністи самі наголошували, що не було досягнуто ще початкової стадії комунізму, і, згідно з Конституцією, була державою народної демократії.
ЮГОСЛОВІЯ На відміну від влади Польщі та інших прорадянських республік, влада Югославії стала на власний шлях розвитку, що призвів до розриву з СРСР в 1948 році. Це була єдина країна Східного блоку, що вела свою політику, не дивлячись на «старшого брата» — СРСР. Це все стало реальним завдяки рішучій людині Йосипу Брозу Тіто, який став лідером Югославії з кінця Другої світової війни до своєї смерті (1945—1980).
2. Г) Вечный мир с Польшей, потому как это 1868 год, а регентство Софьи как раз-таки 1682-1696 гг.;
3. А)
4. Б) проведение губернской реформы и-за Е. И. Пугачева;
5. Г) Александр I вступил на престол после убийства своего отца императора Павла I;
6. А)
7. Б)
8. В)
9. Б)
10. В) во время Великой Отечественной войны единственная транспортная магистраль через Ладожское озеро, которая связывала блокадный Ленинград с остальной страной;
11. Б)
12. В) 14 мая 1955 года;
13. Г) В ходе перестройки произошло ослабление власти союзного центра, нарушилось внутрипатийное единство, упал авторитет КПСС. Благодаря отмене 6 статьи Конституции 1977 года началось разрушение однопартийного режима;
14. вероятнее всего А)
15. А)
Значний вплив на долю Польщі мали рішення Ялтинської конференції (лютий 1945 p.). Справжній їх сенс полягав у мовчазному визнанні Сполученими Штатами Америки та Великою Британією Польщі як сфери впливу Радянського Союзу. Міжнародно-правовому закріпленню цього факту мав служити укладений у квітні 1945 р. між СРСР і Тимчасовим урядом Польщі договір «про дружбу, взаємну до й післявоєнне співробітництво», який мав на меті прив’язати Польщу до радянської імперії.
ПНР — країна з недемократичною політичною системою однопартійної диктатури з формальним фасадом демократичних інститутів й різними типами репресій (залежно від історичного періоду). Питання про визначення комуністичної соціальної системи є суперечною — це була держава офіційно соціалістична, комуністи самі наголошували, що не було досягнуто ще початкової стадії комунізму, і, згідно з Конституцією, була державою народної демократії.
ЮГОСЛОВІЯ
На відміну від влади Польщі та інших прорадянських республік, влада Югославії стала на власний шлях розвитку, що призвів до розриву з СРСР в 1948 році. Це була єдина країна Східного блоку, що вела свою політику, не дивлячись на «старшого брата» — СРСР.
Це все стало реальним завдяки рішучій людині Йосипу Брозу Тіто, який став лідером Югославії з кінця Другої світової війни до своєї смерті (1945—1980).