a)Ру́сская Пра́вда (др.-рус. Правда рѹсьскаꙗ[1], или Правда рускаа[2], здесь «правда» в значении лат. iustitia, др.-греч. δικαίωμα) — сборник правовых норм Киевской Руси, датированный различными годами, начиная с 1016 года, древнейший русский правовой кодекс[3]. Является одним из основных письменных источников русского права. Происхождение наиболее ранней части Русской Правды связано с деятельностью князя Ярослава Мудрого. Написана на древнерусском языке. Русская Правда стала основой русского законодательства[3] и с охраняла своё значение до XV—XVI веков.б)• формирование единой территории Российского государства
• создание общерусской системы государственного управления
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?
Объяснение:
a)Ру́сская Пра́вда (др.-рус. Правда рѹсьскаꙗ[1], или Правда рускаа[2], здесь «правда» в значении лат. iustitia, др.-греч. δικαίωμα) — сборник правовых норм Киевской Руси, датированный различными годами, начиная с 1016 года, древнейший русский правовой кодекс[3]. Является одним из основных письменных источников русского права. Происхождение наиболее ранней части Русской Правды связано с деятельностью князя Ярослава Мудрого. Написана на древнерусском языке. Русская Правда стала основой русского законодательства[3] и с охраняла своё значение до XV—XVI веков.б)• формирование единой территории Российского государства
• создание общерусской системы государственного управления
Объяснение:
Запитання та завдання
1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за до гри «Правильне запитання». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в команди. Їм необхідно знайти в параграфі відповіді на запитання. Виграє та команда, яка першою виконає завдання.
1) Де в Русі-Україні можна було здобути освіту?
Провідним освітнім центром Русі-України був Софійський собор, де продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим.
2) Хто і коли заснував у Русі-Україні першу школу для дівчат?
У 1068 р. донька князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не здобували освіту.
3) Яку назву має літописний звід Русі-України, що став основою для всіх наступних?
«Ізборники»
5) Чим були зумовлені зміни в монументальному будівництві в другій половині XI — першій половині ХIII ст.?
Це було пов’язано з посиленням політичної ролі удільних князівств і розбудовою їхніх столиць. Значно збільшувалася кількість споруд, але зменшувалися їхні розміри. Також спрощувалися й архітектурні форми. Замість шестистовпних будівель поступово з’являлися чотиристовпні. Змінювалася техніка кладки стін.
6) Скільки храмів було зведено в Русі-Україні в X—XIII ст.?
У другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів.
Новий тип храму започаткував Успенський собор Києво-Печерського монастиря (1078 р.). Згодом за його зразком Володимир Мономах збудував храм у Ростові. У 1108 р. за типом Успенського був зведений Михайлівський Золотоверхий собор у Києві.
Характерними пам’ятками цього періоду є храм Федорівського монастиря (1131 р.), церква Богородиці Пирогощі (1132 р.), Кирилівська (1146 р.) і Василівська (1183 р.) церкви в Києві, Юр’ївська церква (1144 р.) у Каневі, Борисоглібський (1128 р.) та Успенський (40-ві рр. ХII ст.) храми в Чернігові.
7) Як розвивалася усна народна творчість?
У другій половині XI — першій половині ХIII ст. в Русі-Україні продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приказки.
Серед народної творчості цього періоду слід відзначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождякнязя та його дружини. Билини доповнювалися новими сюжетами про боротьбу з половцями
8) Чим уславилися архітектура й мистецтво Русі-України цього періоду?
Від другої половини XI ст ігалося справжнє піднесення монументального будівництва. Так, у другій половині XI — на початку ХII ст. у Києві були споруджені собори Дмитрівського, Михайлівського Золотоверхого, Видубицького, Києво-Печерського та Кловського монастирів. Набував поширення новий тип монастирського храму: шестистовпна будівля з одним куполом.
9) Яким був найбільший собор Русі-України?
Софійський собор
10) У якій техніці працювали руські ювелірні майстри?