Головну перевагу парламентської системи зазвичай бачать в максимально тісному зв'язку з принципом народного представництва. В певній мірі і проходження партійних установок і програм, зв'язаність ними політичного курсу може виступати як перевага парламентської системи, оскільки дає чітку ідеологічну основу незалежно від смаків і пристрастей партійних лідерів.
Недоліки парламентської системи, так само як і президентської, є продовженням її переваг.
Нестійкість коаліцій у парламентських системах веде до зміни уряду, до нестійкості всієї політичної системи в цілому (характерний приклад цього дає Італія з її частими парламентськими кризами). В результаті необхідності витримування певної ідеологічної лінії в уряду може гатися нестача прагматизму.
Під час криз і ускладнень, коли потрібно діяти швидко, приймаючи персонально всю відповідальність, у парламентських системах відчувається брак повноважень в уряду і глави держави. В той же час у парламентських системах є на перший погляд парадоксальна тенденція приниження ролі парламенту в умовах, коли члени уряду одночасно є депутатами і виступають як політична еліта на противагу меншості. У цьому випадку уряд узурпує законодавчу владу, надаючи парламенту можливість тільки «штампувати» закони, чого не може в принципі бути в президентських системах.
Головні переваги президентської республіки полягають у тому, що це — відносно проста система командного типу з вираженою персональною відповідальністю, а отже, володіє значними перевагами з точки зору ефективності державного управління.
Недоліки президентської системи є продовженням її переваг: для неї характерна висока концентрація влади, що в країнах з нестійкими традиціями демократії загрожує збереженням і навіть посиленням авторитарних рис у політичному режимі (особливо цьому сприяє з'єднання поста глави держави і глави виконавчої влади). Крім того, застосування президентської системи в країнах зі складними міжнаціональними, міжконфесійними та внутрішньо-конфесійних відносинами президентська модель не дає адекватного вирішення проблем організації державної влади. Недоліком президентської системи є і відсутність належного зв'язку між партійним складом парламенту і партійною приналежністю президента. Це веде до розбалансування політичної системи і різноспрямованості політичних процесів в єдиній державній машині, ламаються політичні цикли.
На мою думку в нашій країні наразі діє президентська демократія, та вона і є найбільш ефективною в сучасній Україні. Адже народу потрібно приймати участь у виборі президента їхньої країни.
28 июля 1914 Австро-Венгрия объявляет Сербии войну, начинается Первая мировая война.
1 августа 1914 В ответ на отказ от прекращения мобилизации Германия объявляет России войн
3 августа 1914 Германия объявляет войну Франции.
4 августа 1914 Ранним утром Германия объявляет войну Бельгии. К этому моменту немецкие войска уже находятся на бельгийской территории (с вечера 3 августа).
4 августа 1914 Великобритания объявляет войну Германии. Вместе с Великобританией в войну вступают её доминионы — Канада, Австралия, Новая Зеландия, Южно-Африканский Союз и крупнейшая колония Индия.
Головну перевагу парламентської системи зазвичай бачать в максимально тісному зв'язку з принципом народного представництва. В певній мірі і проходження партійних установок і програм, зв'язаність ними політичного курсу може виступати як перевага парламентської системи, оскільки дає чітку ідеологічну основу незалежно від смаків і пристрастей партійних лідерів.
Недоліки парламентської системи, так само як і президентської, є продовженням її переваг.
Нестійкість коаліцій у парламентських системах веде до зміни уряду, до нестійкості всієї політичної системи в цілому (характерний приклад цього дає Італія з її частими парламентськими кризами). В результаті необхідності витримування певної ідеологічної лінії в уряду може гатися нестача прагматизму.
Під час криз і ускладнень, коли потрібно діяти швидко, приймаючи персонально всю відповідальність, у парламентських системах відчувається брак повноважень в уряду і глави держави. В той же час у парламентських системах є на перший погляд парадоксальна тенденція приниження ролі парламенту в умовах, коли члени уряду одночасно є депутатами і виступають як політична еліта на противагу меншості. У цьому випадку уряд узурпує законодавчу владу, надаючи парламенту можливість тільки «штампувати» закони, чого не може в принципі бути в президентських системах.
Головні переваги президентської республіки полягають у тому, що це — відносно проста система командного типу з вираженою персональною відповідальністю, а отже, володіє значними перевагами з точки зору ефективності державного управління.
Недоліки президентської системи є продовженням її переваг: для неї характерна висока концентрація влади, що в країнах з нестійкими традиціями демократії загрожує збереженням і навіть посиленням авторитарних рис у політичному режимі (особливо цьому сприяє з'єднання поста глави держави і глави виконавчої влади). Крім того, застосування президентської системи в країнах зі складними міжнаціональними, міжконфесійними та внутрішньо-конфесійних відносинами президентська модель не дає адекватного вирішення проблем організації державної влади. Недоліком президентської системи є і відсутність належного зв'язку між партійним складом парламенту і партійною приналежністю президента. Це веде до розбалансування політичної системи і різноспрямованості політичних процесів в єдиній державній машині, ламаються політичні цикли.
На мою думку в нашій країні наразі діє президентська демократія, та вона і є найбільш ефективною в сучасній Україні. Адже народу потрібно приймати участь у виборі президента їхньої країни.
28 июля 1914 Австро-Венгрия объявляет Сербии войну, начинается Первая мировая война.
1 августа 1914 В ответ на отказ от прекращения мобилизации Германия объявляет России войн
3 августа 1914 Германия объявляет войну Франции.
4 августа 1914 Ранним утром Германия объявляет войну Бельгии. К этому моменту немецкие войска уже находятся на бельгийской территории (с вечера 3 августа).
4 августа 1914 Великобритания объявляет войну Германии. Вместе с Великобританией в войну вступают её доминионы — Канада, Австралия, Новая Зеландия, Южно-Африканский Союз и крупнейшая колония Индия.
Объяснение:
следовательно цепочка такая А-Г-Д-Е-Б-В