монгольская империя (монг. монголын эзэнт гүрэн; среднемонг. yeke mongγol ulus — великое монгольское государство, монг. их монгол улс) — государство, сложившееся в xiii веке в результате завоеваний чингис-хана и его преемников и включавшее в себя самую большую в мировой смежную территорию от дуная до японского моря и от новгорода до юго-восточной азии (площадь ок. 24 000 000 квадратных столицей государства стал каракорум.
в период расцвета включало обширные территории центральной азии, южной сибири, восточной европы,ближнего востока, китая и тибета. во второй половине xiii века начался распад империи на улусы, во главе которых стояли чингизиды. крупнейшими осколками великой монголии стали империя юань, улус джучи (золотая орда), государство хулагуидов и чагатайский улус. великий хан хубилай, принявший (1271) титул императора юань и перенёсший столицу в , претендовал на главенство над всеми улусами. к началу xiv века было восстановлено формальное единство империи в виде федерации независимых государств.
в последней четверти xiv века монгольская империя перестала существовать[3].
У 1199 або на початку 1200 року (точна дата невідома) помер галицький князь Володимир Ярославич, який не мав законнонароджених синів. Роман за підтримки польських військ обложив Галич і змусив галичан прийняти його на князювання. Іпатіївський літопис оповідає, що Роман вигнав двох бояр — «Годувальничичів» (тобто синів людини, яка обіймала раніше в Галичі важливу посаду «годувальника»), оскільки вони виступали за за до Галича синів Ігоря Святославича Чернігівського, онуків Ярослава Осмомисла по матері. Польський хроніст Вінцентій Кадлубек, молодший сучасник роману, свідчить, що Роман проводив у Галичі політику терору проти місцевих бояр: одних він знищив, зрадивши різного роду жорстоких страт, інші самі в страху розбіглися по всіх навколишніх землях. Радянські історики стверджували також, хоча і без опори на першоджерела, що Роман конфісковував боярські землі.
Незабаром після захоплення Галича Роман вступив у другий шлюб. Ні ім'я, ні походження його другої дружини невідомі
объяснение:
монгольская империя (монг. монголын эзэнт гүрэн; среднемонг. yeke mongγol ulus — великое монгольское государство, монг. их монгол улс) — государство, сложившееся в xiii веке в результате завоеваний чингис-хана и его преемников и включавшее в себя самую большую в мировой смежную территорию от дуная до японского моря и от новгорода до юго-восточной азии (площадь ок. 24 000 000 квадратных столицей государства стал каракорум.
в период расцвета включало обширные территории центральной азии, южной сибири, восточной европы,ближнего востока, китая и тибета. во второй половине xiii века начался распад империи на улусы, во главе которых стояли чингизиды. крупнейшими осколками великой монголии стали империя юань, улус джучи (золотая орда), государство хулагуидов и чагатайский улус. великий хан хубилай, принявший (1271) титул императора юань и перенёсший столицу в , претендовал на главенство над всеми улусами. к началу xiv века было восстановлено формальное единство империи в виде федерации независимых государств.
в последней четверти xiv века монгольская империя перестала существовать[3].
В
Объяснение:
У 1199 або на початку 1200 року (точна дата невідома) помер галицький князь Володимир Ярославич, який не мав законнонароджених синів. Роман за підтримки польських військ обложив Галич і змусив галичан прийняти його на князювання. Іпатіївський літопис оповідає, що Роман вигнав двох бояр — «Годувальничичів» (тобто синів людини, яка обіймала раніше в Галичі важливу посаду «годувальника»), оскільки вони виступали за за до Галича синів Ігоря Святославича Чернігівського, онуків Ярослава Осмомисла по матері. Польський хроніст Вінцентій Кадлубек, молодший сучасник роману, свідчить, що Роман проводив у Галичі політику терору проти місцевих бояр: одних він знищив, зрадивши різного роду жорстоких страт, інші самі в страху розбіглися по всіх навколишніх землях. Радянські історики стверджували також, хоча і без опори на першоджерела, що Роман конфісковував боярські землі.
Незабаром після захоплення Галича Роман вступив у другий шлюб. Ні ім'я, ні походження його другої дружини невідомі