Россия в то время находилась прежде всего под влиянием Петра Великого. Последующие Императоры и Императрицы продолжали его дело. Первым и самым интересным отличием Российской Империи в то время был мощный промышленный переворот, имевший место в те годы. Он был очень заметным, ведь местные фабрики, работавшие в кустарном порядке, активно заменялись на заводы, которые могли выпускать огромное количество деталей или метров сукна.
Следующим важным пунктом, сделавшим Россию более значимой на фоне остальных стран Европы, было усиление торговли. Торговая революция, которую также начал Петр, имела место в самом начале его правления – он «прорубил» окно в Европу и начал активную торговлю и обмен знаниями с европейцами.
Еще одной важной темой в этот период был обмен знаниями, техниками и традициями с народами Европы. Целью Императоров тех времен было заимствования навыков и традиций, которые Европейцам добиться большего. Таким образом Петр хотел оставить лучшее от обеих миров.
Еще одним важным отличием России от европейских стран была ее огромная территория, к тому времени охватывавшая почти всю Азию и большую часть Европы. А численность населения была под стать размеру, также очень большой.
ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД 1097. Учасниками князівського снему в Любечі (Чернігово-Сіверська земля) були вел. кн. київ. Святополк Ізяславич, переяслав. кн. Володимир Мономах, черніг. кн. Олег Святославич, смоленський кн. Давид Святославич, волин. кн. Давид Ігорович і теребовльський кн. Василько Ростиславич. Князі ухвалили припинити усобиці, що ослаблюють д-ву і роблять її здобиччю половецьких ханів (див. Половці), й закріпили за собою батьківські землі ("хай кожний тримає отчину свою"). Останнє, однак, не було проголошенням "отчинного" принципу успадкування столів. Сусп-во і його верхівка, як і раніше, віддавали перевагу традиційному порядкові успадкування княжінь за родовим старійшинством, коли княжий стіл діставався старшому в роді. На практиці це означало передання княжого столу від старшого брата до того з молодших його братів, який був наступним за ним за часом народження (див. "Лествичный" порядок заміщення княжих столів на Русі).
Одразу по завершенні Л.з. його рішення були порушені. Давид Ігорович, намагаючись відібрати Теребовльське князівство у Василька Ростиславича, полонив і осліпив останнього. На Русі спалахнула феод. війна за володіння Василька Ростиславича і його брата, перемишльського кн. Володара Ростиславича (Василькові й Володарові вдалося відстояти свої землі).
Россия в то время находилась прежде всего под влиянием Петра Великого. Последующие Императоры и Императрицы продолжали его дело. Первым и самым интересным отличием Российской Империи в то время был мощный промышленный переворот, имевший место в те годы. Он был очень заметным, ведь местные фабрики, работавшие в кустарном порядке, активно заменялись на заводы, которые могли выпускать огромное количество деталей или метров сукна.
Следующим важным пунктом, сделавшим Россию более значимой на фоне остальных стран Европы, было усиление торговли. Торговая революция, которую также начал Петр, имела место в самом начале его правления – он «прорубил» окно в Европу и начал активную торговлю и обмен знаниями с европейцами.
Еще одной важной темой в этот период был обмен знаниями, техниками и традициями с народами Европы. Целью Императоров тех времен было заимствования навыков и традиций, которые Европейцам добиться большего. Таким образом Петр хотел оставить лучшее от обеих миров.
Еще одним важным отличием России от европейских стран была ее огромная территория, к тому времени охватывавшая почти всю Азию и большую часть Европы. А численность населения была под стать размеру, также очень большой.
ЛЮБЕЦЬКИЙ З'ЇЗД 1097. Учасниками князівського снему в Любечі (Чернігово-Сіверська земля) були вел. кн. київ. Святополк Ізяславич, переяслав. кн. Володимир Мономах, черніг. кн. Олег Святославич, смоленський кн. Давид Святославич, волин. кн. Давид Ігорович і теребовльський кн. Василько Ростиславич. Князі ухвалили припинити усобиці, що ослаблюють д-ву і роблять її здобиччю половецьких ханів (див. Половці), й закріпили за собою батьківські землі ("хай кожний тримає отчину свою"). Останнє, однак, не було проголошенням "отчинного" принципу успадкування столів. Сусп-во і його верхівка, як і раніше, віддавали перевагу традиційному порядкові успадкування княжінь за родовим старійшинством, коли княжий стіл діставався старшому в роді. На практиці це означало передання княжого столу від старшого брата до того з молодших його братів, який був наступним за ним за часом народження (див. "Лествичный" порядок заміщення княжих столів на Русі).
Одразу по завершенні Л.з. його рішення були порушені. Давид Ігорович, намагаючись відібрати Теребовльське князівство у Василька Ростиславича, полонив і осліпив останнього. На Русі спалахнула феод. війна за володіння Василька Ростиславича і його брата, перемишльського кн. Володара Ростиславича (Василькові й Володарові вдалося відстояти свої землі).