Петр I, ведя непрерывные войны и проводя многочисленные реформы, нуждался в деньгах. И не малых! Меры по усилению доходов начали проводиться ещё в конце XVII века. Увеличивались налоги с бань, с лавок и т.д. Переписывали домашние бани: с боярских бань брался налог 3 рубля, с дворянских — 1 рубль, с крестьянских — 15 копеек. Придумывали новые налоги при Петре I специальные люди — «прибыльщики». С 1704 года были введены новые налоги: со свадеб, с русского платья, погребной, с раскольников, с извозчиков, с постоялых дворов, с мельниц, с найма домов, сапожный, шапочный и т.д. В Башкирии «прибыльщики» взимали налоги и за глаза (за карие — 2 алтына или 6 копеек, за серые — 8 денег или 4 копейки). В конце своего царствования Петр I задумался — не перебрал ли он с налогами. И от количества перешел к качеству. Много мелких сборов он отменил, но в замен «дабы государство не оскудело» ввел подушную подать. С помещичьих крестьян брали 80 копеек с души в год, с посадских людей — 40 копеек. Интересно, что новую подать брали и с младенцев, и со столетних стариков.
ответ:У 1750 р. останнім гетьманом України став брат фаворита нової імператриці Єлизавети – К. Розумовський (1750 – 1764 рр.)
Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Крім старих традиційних обмежень (гетьману заборонялося листуватися з іноземними державами, російська сторона призначала полковників та ін.) у цей час з’явилася низка нових: у 1754 р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією, а гетьману наказано складати фінансові звіти російському уряду; у 1761 р. Київ назавжди перейшов під пряме імперське правління.
Проте можна погодитися з істориком О. Субтельним, що "за Розумовського Гетьманщина переживала "золоту осінь" своєї автономії". Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд. К. Розумовський пішов назустріч старшині і у 1760 – 1761 рр. заборонив переходи селян без письмової згоди пана, почав скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення у шляхетський парламент на зразок польського сейму. Була проведена певна модернізація війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. К. Розумовський мав плани відкрити у Батурині університет.
Однак прихід до влади Катерини II кардинально змінив ситуацію. Спроба добитися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчився для К. Розумовського втратою гетьманської булави.
Петр I, ведя непрерывные войны и проводя многочисленные реформы, нуждался в деньгах. И не малых! Меры по усилению доходов начали проводиться ещё в конце XVII века. Увеличивались налоги с бань, с лавок и т.д. Переписывали домашние бани: с боярских бань брался налог 3 рубля, с дворянских — 1 рубль, с крестьянских — 15 копеек. Придумывали новые налоги при Петре I специальные люди — «прибыльщики». С 1704 года были введены новые налоги: со свадеб, с русского платья, погребной, с раскольников, с извозчиков, с постоялых дворов, с мельниц, с найма домов, сапожный, шапочный и т.д. В Башкирии «прибыльщики» взимали налоги и за глаза (за карие — 2 алтына или 6 копеек, за серые — 8 денег или 4 копейки). В конце своего царствования Петр I задумался — не перебрал ли он с налогами. И от количества перешел к качеству. Много мелких сборов он отменил, но в замен «дабы государство не оскудело» ввел подушную подать. С помещичьих крестьян брали 80 копеек с души в год, с посадских людей — 40 копеек. Интересно, что новую подать брали и с младенцев, и со столетних стариков.
ответ:У 1750 р. останнім гетьманом України став брат фаворита нової імператриці Єлизавети – К. Розумовський (1750 – 1764 рр.)
Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Крім старих традиційних обмежень (гетьману заборонялося листуватися з іноземними державами, російська сторона призначала полковників та ін.) у цей час з’явилася низка нових: у 1754 р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією, а гетьману наказано складати фінансові звіти російському уряду; у 1761 р. Київ назавжди перейшов під пряме імперське правління.
Проте можна погодитися з істориком О. Субтельним, що "за Розумовського Гетьманщина переживала "золоту осінь" своєї автономії". Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд. К. Розумовський пішов назустріч старшині і у 1760 – 1761 рр. заборонив переходи селян без письмової згоди пана, почав скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення у шляхетський парламент на зразок польського сейму. Була проведена певна модернізація війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. К. Розумовський мав плани відкрити у Батурині університет.
Однак прихід до влади Катерини II кардинально змінив ситуацію. Спроба добитися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчився для К. Розумовського втратою гетьманської булави.
Объяснение: