Одился 12 марта 1982 года. В 2003 году окончил ВТУ им. М. С. Щепкина (мастерская Н.Н.Афонина). В 2003–2006 гг. здесь же профессиональную переподготовку по специальности «Сценическая пластика». С 2003 по 2006 гг. - актер в театре «Сфера». С 2002 года работает в Русском Реалистическом театре-студии. Обладатель золотых медалей Международного фестиваля артистического фехтования (Германия) и как участник, и как тренер. С 2003 года во ВТУ им. Щепкина преподает дисциплину «Сценическое фехтование». Постановщик фехтовальных сцен в дипломных спектаклях.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
В 2003 году окончил ВТУ им. М. С. Щепкина (мастерская Н.Н.Афонина).
В 2003–2006 гг. здесь же профессиональную переподготовку по специальности «Сценическая пластика».
С 2003 по 2006 гг. - актер в театре «Сфера».
С 2002 года работает в Русском Реалистическом театре-студии.
Обладатель золотых медалей Международного фестиваля артистического фехтования (Германия) и как участник, и как тренер.
С 2003 года во ВТУ им. Щепкина преподает дисциплину «Сценическое фехтование».
Постановщик фехтовальных сцен в дипломных спектаклях.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]