Дайте характеристику геополитического положения получивших независимость в государств покажите как строилась внешняя политика в конце xix- начале xx в.​

  дем’ян многогрішний (1668–1672 рр.) став наказним гетьманом на лівобережжі після відступу з цих територій петра дорошенка. многогрішний належав до тієї місцевої старшини, яка не бачила іншого виходу, як підпорядкуватись московському цареві, але рішуче стояла на позиції автономії. він вступив у переговори з представниками москви, і у січні 1669 р. делегація україни висловила бажання приєднати лівобережжя до москви. в березні того ж року в глухові відбулася рада, на якій були затверджені так звані глухівські статті. за ними: в п’яти містах (києві, ніжині, чернігові, острі й переяславі) мали залишатися московські воєводи; податки мали збирати представники гетьмана; реєстрове військо становило 30 тисяч чоловік. ці статті хоч і поступалися березневим статтям богдана хмельницького, але до певної міри відновлювали автономію україни (лівобережної). у 1672 р. д. многогрішний був звинувачений у таємних відносинах із туреччиною і знятий з посади гетьман

Стоит выделить 4 соц. слоя на тот момент существующих - Крестьяне(90% населения страны) над ними как единица местного управления Дворяне, Рабочие(городской аналог Крестьян, их меньше) над ними начальствовала Буржуазия. 
Самодержавие, то есть Монархия, стояла на этих сословиях аки на столпах. Основой экономики в стране выступала Буржуазия, Товаропроизводящее сословие - Крестьяне, Дворяне как мост от Императора к Крестьянам(выполнялась эта функция помещиками искажённо) и как основа мануфактурного производства - Рабочий класс.
Таким образом опиралась Монархия на Рабочих и Крестьян, так как это большинство людей буквально молящихся на Императора(Царя). Буржуи и дворяне делили власть, и по-настоящему опираться на них было невозможно, хотя оба сословия вносили свой вклад в развитие страны.