Дайте оцінку діяльності К. Розумовського, визначивши всі «плюси» та «мінуси» в його діяльності. Дайте оценку деятельности К. Разумовского, определив все «плюсы» и «минусы» в его деятельности
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Лучше говорить всё-таки не о победах Наполеона, а о победах Франции, которую возглавлял Наполеон. И вот почему: - грамотные, умелые генералы; - напористые смелые солдаты; - хорошее современное вооружение; - хорошее снабжение армии. Всё это обеспечено тем, что Франция долгие годы была одной из передовых держав мира с развитой передовой экономикой, на базе которой была создана эффективная сильная армия, имевшая огромный опыт побед весь 18-й век. Вот такая армия и досталась Наполеону. Теперь о личном вкладе Наполеона. - он был талантливым полководцем (холодный расчёт, неординарные решения, смелость решений, большой личный опыт участия в боях) - не боялся при необходимости пожертвовать своими солдатами для достижения победы (побег из Египта, из России) - особо грамотное применение артиллерии (сам бывший артиллерист) - использование в своей армии подданных захваченных им стран - умение вдохновить армию от рядового до генерала в надежде на победу - выдвижение талантливых людей на посты военачальников.
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Объяснение:
- грамотные, умелые генералы;
- напористые смелые солдаты;
- хорошее современное вооружение;
- хорошее снабжение армии. Всё это обеспечено тем, что Франция долгие годы была одной из передовых держав мира с развитой передовой экономикой, на базе которой была создана эффективная сильная армия, имевшая огромный опыт побед весь 18-й век. Вот такая армия и досталась Наполеону.
Теперь о личном вкладе Наполеона.
- он был талантливым полководцем (холодный расчёт, неординарные решения, смелость решений, большой личный опыт участия в боях)
- не боялся при необходимости пожертвовать своими солдатами для достижения победы (побег из Египта, из России)
- особо грамотное применение артиллерии (сам бывший артиллерист)
- использование в своей армии подданных захваченных им стран
- умение вдохновить армию от рядового до генерала в надежде на победу
- выдвижение талантливых людей на посты военачальников.