Марина Цветаева - русская поэтесса, представительница Серебряного века, занималась переводами, писала прозу.
Она родилась 8 октября 1892 года в Москве, очень рано (в 6 лет) начала писать стихи одновременно на русском, немецком и французском языках.
«Вечерний альбом» - первый сборник стихов, который вышел в 1910 году. Через два года появляется второй сборник Цветаевой - «Волшебный фонарь», а в 1913 г. - «Из двух книг».
Творчество Цветаевой высоко оценили современные деятели культуры.
Далее Первая мировая война и революция, замужество и рождение детей, эмиграция после гражданской войны и скитания за границей.
В 1939 году Цветаева вернулась в СССР. Литературная работа - переводы.
В начале Великой Отечественной войны, августе 1941 года, Марина с сыном отправилась в эвакуацию и оказалась в Елабуге. Здесь было много эвакуированных литературных работников.
31 августа 1941 года Цветаева, оставив три записки, покончила жизнь самоубийством: она повесилась. Похоронена на местном Петропавловском кладбище. Могила поэтессы затерялась. Ее сестра в 1960 г. поставила крест, на котором была надпись: "В этой стороне кладбища похоронена Марина Ивановна Цветаева" , а в 1970 году на месте креста появилось гранитное надгробие. Позже в Елабуге появился Мемориальный комплекс М. И. Цветаевой.
Ліво́нська війна́ (1558–1583 роки) — 25-річна війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Велася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московське царство, Лівонська конфедерація, Велике князівство Литовське (з 1569 року — Річ Посполита), союзна держава Данії та Норвегії, а також Шведське королівство.
Війна почалася в січні 1558 року з нападу Московії на Лівонську конфедерацію. Її війська захопили Дерпт, Нарву та інші міста. Майже одночасно, 1561 року, до північної Лівонії вторглися шведи, які заснували у ній Естонське герцогство. Члени конфедерації виявилися неспроможними зупинити загарбників й 1561 року уклали Віленську унію з Великим князівством Литовським. За умовами цього союзу Литва вступала у війну на боці лівонців. Замість конфедерації створювалися литовські протекторати — Лівонське герцогство і Герцогство Курляндії і Семигалії. Внаслідок підписання литовсько-лівонського союзу Московське царство розпочало наступ на Литву й 1563 року захопило Полоцьк. Під тиском ворога литовці були змушені укласти 1569 року Люблінську унію з Короною Польською, об'єднавшись в єдину федеративну державу — Річ Посполиту. Московія, що намагалася закріпити свої успіхи в Лівонії, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат — Лівонське королівство. Того ж року проти Московського царства виступила Швеція й завдала йому поразок на московській території.
1578 року союзне польсько-литово-шведське військо розбило московську армію у битві під Венденом, внаслідок якої Москва втратила наступальну ініціативу у війні. Союзники вторглися у володіння супротивника й взяли у облогу Псков. 1582 року цар Іван Грозний здався Речі Посполитій на умовах Ям-Запольського миру та відмовився від усіх завоювань у Лівонії та Полоцьку. 1583 року Москва підписала Плюсський мир зі шведами, які отримали Інгрію та північну Лівонію з Естонським герцогством. Внаслідок війни припинила існування Лівонська конфедерація, землі якої опинилися розподіленими між Річчю Посполитою, Швецією та Данією-Норвегією. Річ Посполита і Швеція поступово стали лідерами регіону, а Московське царство вступило у період тривалої політично-економічної кризи.
Марина Цветаева - русская поэтесса, представительница Серебряного века, занималась переводами, писала прозу.
Она родилась 8 октября 1892 года в Москве, очень рано (в 6 лет) начала писать стихи одновременно на русском, немецком и французском языках.
«Вечерний альбом» - первый сборник стихов, который вышел в 1910 году. Через два года появляется второй сборник Цветаевой - «Волшебный фонарь», а в 1913 г. - «Из двух книг».
Творчество Цветаевой высоко оценили современные деятели культуры.
Далее Первая мировая война и революция, замужество и рождение детей, эмиграция после гражданской войны и скитания за границей.
В 1939 году Цветаева вернулась в СССР. Литературная работа - переводы.
В начале Великой Отечественной войны, августе 1941 года, Марина с сыном отправилась в эвакуацию и оказалась в Елабуге. Здесь было много эвакуированных литературных работников.
31 августа 1941 года Цветаева, оставив три записки, покончила жизнь самоубийством: она повесилась. Похоронена на местном Петропавловском кладбище. Могила поэтессы затерялась. Ее сестра в 1960 г. поставила крест, на котором была надпись: "В этой стороне кладбища похоронена Марина Ивановна Цветаева" , а в 1970 году на месте креста появилось гранитное надгробие. Позже в Елабуге появился Мемориальный комплекс М. И. Цветаевой.
Объяснение:
Ліво́нська війна́ (1558–1583 роки) — 25-річна війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Велася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московське царство, Лівонська конфедерація, Велике князівство Литовське (з 1569 року — Річ Посполита), союзна держава Данії та Норвегії, а також Шведське королівство.
Війна почалася в січні 1558 року з нападу Московії на Лівонську конфедерацію. Її війська захопили Дерпт, Нарву та інші міста. Майже одночасно, 1561 року, до північної Лівонії вторглися шведи, які заснували у ній Естонське герцогство. Члени конфедерації виявилися неспроможними зупинити загарбників й 1561 року уклали Віленську унію з Великим князівством Литовським. За умовами цього союзу Литва вступала у війну на боці лівонців. Замість конфедерації створювалися литовські протекторати — Лівонське герцогство і Герцогство Курляндії і Семигалії. Внаслідок підписання литовсько-лівонського союзу Московське царство розпочало наступ на Литву й 1563 року захопило Полоцьк. Під тиском ворога литовці були змушені укласти 1569 року Люблінську унію з Короною Польською, об'єднавшись в єдину федеративну державу — Річ Посполиту. Московія, що намагалася закріпити свої успіхи в Лівонії, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат — Лівонське королівство. Того ж року проти Московського царства виступила Швеція й завдала йому поразок на московській території.
1578 року союзне польсько-литово-шведське військо розбило московську армію у битві під Венденом, внаслідок якої Москва втратила наступальну ініціативу у війні. Союзники вторглися у володіння супротивника й взяли у облогу Псков. 1582 року цар Іван Грозний здався Речі Посполитій на умовах Ям-Запольського миру та відмовився від усіх завоювань у Лівонії та Полоцьку. 1583 року Москва підписала Плюсський мир зі шведами, які отримали Інгрію та північну Лівонію з Естонським герцогством. Внаслідок війни припинила існування Лівонська конфедерація, землі якої опинилися розподіленими між Річчю Посполитою, Швецією та Данією-Норвегією. Річ Посполита і Швеція поступово стали лідерами регіону, а Московське царство вступило у період тривалої політично-економічної кризи.