За всю свою жизнь Алихан Букейханов успел поучаствовать в четырех научно-исследовательских экспедициях, написать полсотни серьезных научных трудов и более тысячи заметок и различных статей.
Многогранный неизведанный мир так и манит его, и, сперва преподавая математику в сельхозтехникуме, а затем неся чиновничью службу в Омском техническом училище, он продолжает открывать для себя что-то новое и заниматься самообразованием. И прежде всего Букейханова всегда интересовала история Казахстана.
Самой первой из четырех экспедиций для него стала Тобольская, во время которой изучался вопрос переселения русских на казахскую землю. Это было сразу после окончания лесного института – в 1894-м году. А спустя восемь лет началось исследование Степного края – и снова в центре внимания были переселенцы. По заказу правительства, организовавшего данное мероприятие, ученые должны были выявить свободные земли, пригодные для новых переселений.
Но молодой патриот использовал полученные знания по-своему. Все, что он увидел и услышал во время экспедиций, позже стало основой для его научно-публицистических трудов, в которых автор показывал и доказывал ущемленное положение казахов на родной земле в результате целенаправленной переселенческой политики царизма. Такое положение дел не могло оставить равнодушным Букейханова. Им он «болел» и с ним боролся до конца жизни.
Помимо исследований социально-исторической направленности, занимался будущий премьер-министр Казахстана также экономикой, краеведением, аграрной сферой, животноводством и т. д.
Огромный интерес вызывает, например, его работа, посвященная овцеводству в Степном крае, с бесценными рекомендациями по разведению этих животных: где и какие породы лучше приживаются, чем кормить, как ухаживать и т. д.
Объяснение:
Если что два абзаца я писал а, остальные из интернета.
И если не сложно поставь лучший ответ, буду признателен.
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Научно-исследовательская деятельность
За всю свою жизнь Алихан Букейханов успел поучаствовать в четырех научно-исследовательских экспедициях, написать полсотни серьезных научных трудов и более тысячи заметок и различных статей.
Многогранный неизведанный мир так и манит его, и, сперва преподавая математику в сельхозтехникуме, а затем неся чиновничью службу в Омском техническом училище, он продолжает открывать для себя что-то новое и заниматься самообразованием. И прежде всего Букейханова всегда интересовала история Казахстана.
Самой первой из четырех экспедиций для него стала Тобольская, во время которой изучался вопрос переселения русских на казахскую землю. Это было сразу после окончания лесного института – в 1894-м году. А спустя восемь лет началось исследование Степного края – и снова в центре внимания были переселенцы. По заказу правительства, организовавшего данное мероприятие, ученые должны были выявить свободные земли, пригодные для новых переселений.
Но молодой патриот использовал полученные знания по-своему. Все, что он увидел и услышал во время экспедиций, позже стало основой для его научно-публицистических трудов, в которых автор показывал и доказывал ущемленное положение казахов на родной земле в результате целенаправленной переселенческой политики царизма. Такое положение дел не могло оставить равнодушным Букейханова. Им он «болел» и с ним боролся до конца жизни.
Помимо исследований социально-исторической направленности, занимался будущий премьер-министр Казахстана также экономикой, краеведением, аграрной сферой, животноводством и т. д.
Огромный интерес вызывает, например, его работа, посвященная овцеводству в Степном крае, с бесценными рекомендациями по разведению этих животных: где и какие породы лучше приживаются, чем кормить, как ухаживать и т. д.
Объяснение:
Если что два абзаца я писал а, остальные из интернета.
И если не сложно поставь лучший ответ, буду признателен.
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Объяснение: