До ть терміново до 9години вечора ві
1. Визначте заходи, що характеризують політику царського уряду щодо культури України у першій чверті ХVІІІ ст.
1 Заохочення українських політиків до навчання у європейських університетах.
2 Заборона друкувати книжки українською мовою.
3 Ліквідація Київської митрополії.
4 Зруйнування Чортомлицької Січі.
5 Переманювання з Петербурга до Москви українських вчених, письменників, богословів.
6 Виключення з Києво-Могилянської академії студентів з Правобережної України.

А 1,2,4,5
Б 1,3,5,6
В 2,3,5,6
Г 3,4,5,6
2.Установіть хронологічну послідовність подій.
А Знищення Чортомлицької Січі.
Б Прийняття Конституції П. Орлика.
В Укладення «Рішительних пунктів».
Г Початок діяльності Правління гетьманського уряду.

3. Установіть відповідність між назвами історичних документів та змістом цих документів.
1 Українсько-шведський договір
2 Конституція П. Орлика
3 Рішительні пункти
4 Решетилівські статті

А Проголошення України суверенною державою; обмеження влади гетьмана козацьким парламентом; поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову; соціальний захист вдів та сиріт.
Б Встановлення російського контролю над фінансами України, підпорядкування козаків російським офіцерам, збільшення кількості російських гарнізонів у містах Лівобережжя.
В Україна отримувала самостійність і незалежність, звільнялася від усіх іноземних військових гарнізонів, І. Мазепа ставав довічним князем України.
Г Генеральна старшина обирається козаками і затверджується імператором, влада гетьмана обмежується, росіяни мають право мати володіння в Гетьманщині, а українці – на території російських земель.
Д Під владу гетьмана переходять Київське, Чернігівське і Брацлавське воєводства, козацький реєстр становить 40 тисяч козаків.
4. Укажіть твердження, які характеризують розвиток української культури у другій половині ХVІІІ ст.
1. Наприкінці ХVІІІ ст. на території гетьманщини запроваджено обов’язкову початкову освіту рідною мовою.
2. Києво-Могилянська академія та Львівський університет були вищими навчальними закладами; у Львові був відкритий і перший медичний колегіум.
3. Автором першої української опери «Демофонт» був Д. Бортнянський.
4. Перші в Російській імперії підручники з медицини підготував А. Ведель.
5. Філософ Г. Сковорода, автор збірки «Сад божественних пісень», найбільше уваги приділяв самопізнанню людини.
6. Видатними представниками стилю бароко в архітектурі були С. Ковнір та І. Григорович-Барський.
А 1,2,4
Б1,3,5
В 2,3,4
Г 2,5,6
5.12. Установіть хронологічну послідовність подій.
Скасування полкового устрою на Слобожанщині
Завершення складання Генерального опису Малоросії.
Створення Малоросійського генерал-губернаторства.
Відновлення гетьманства на Україні.
Запровадження кріпацтва на Лівобережжі і Слобожанщині.
Ліквідація гетьманської влади в Україні.
6.В якому році відбулася подія, що описана в уривку з історичного джерела?
«Понад рік тривали допити української старшини в Петербурзі. проти наказного гетьмана було розпочато судову справу за звинуваченням у державній зраді. Одначе судовий процес так і не відбувся, бо 18 грудня в Петропавлівському казематі помер Павло Полуботок»
А 1708 р.
Б 1722 р.
В 1724 р.
Г 1725 р.

Відповідь:

Еще в период Реставрации (1660–1688)  Стюартов началось формирование кабинета  министров из Тайного совета — органа, который со времен династии Тюдоров королю управлять страной. Министры считались  «слугами короля» и зависели от него, вплоть до  того, что монарх из своего «цивильного листа»

выплачивал им содержание.

Правда, во время  Реставрации парламент получил право отстранять некоторых министров и привлекать их к ответственности. Можно сказать, это было право  импичмента. Поэтому уже в конце XVII в. министр мог отказаться выполнять поручение монарха, ссылаясь на «дело Денби» (тогда парламент привлек к ответственности министра —

лорда Денби).

Отражением новых тенденций стал «Билль  о правах» (1689), закреплявший права парламента. Но самое главное было здесь то, что монарх законом обязывался соблюдать эти права и  не мог отменить этот закон. Без санкций палат  парламента король не мог издавать законы, взимать налоги, распоряжаться армией, запрещать  прения. Без разрешения парламента король не мог начинать войну. Монарху запрещалось покидать  Англию.

Георг II (1727– 1760) уже не имел права присутствовать на заседаниях кабинета.

Великобритания вступила в период парламентских реформ 1832, 1867 и 1884 гг. Реформы продолжались и в XX в., вплоть до рубежа

XX–XXI вв. (реформа Палаты лордов кабинета  Т. Блэра). Смысл этих реформ — превращение  Англии в парламентскую монархию.

Вследствие этих событий и тенденций монарх  сегодня только формально имеет большие полномочия. Как институт управления монарх —  не более чем декоративная фигура. Он не может

не подписать принятые палатами законопроекты. Приход монарха в палату лордов для зачитывания написанной аппаратом премьер-министра  тронной речи (которую, по традиции, депутаты

заслушивают в дверях палаты общин) — не более чем символичное участие его в законодательной работе. После событий XVII в. короли

до сих пор не могут переступить порог палаты  общин, а именно там идет бурная политическая  и законодательная жизнь страны

На что же имеет право английский монарх  в начале XXI в.? Он может получать информацию о наиболее важных государственных делах, которые рассматривают парламент и кабинет, давать политическим деятелям советы, выражать  озабоченность по определенным проблемам  и т. п. [ Это своего рода «консультант», «рефери», который имеет многовековой опыт  взаимодействия с различными политическими  силами, элитой и стоящий над схваткой, смотрящий на процесс с точки зрения тысячелетней  монархии

В основном британцы требуют  сокращения расходов бюджета на содержание  двора (цивильный лист, выплачиваемый монархам парламентом; кстати, неплохое средство  «приручить» королей; королевский двор сегодня платит подоходный налог и согласен на сокращение цивильного листа).

Пояснення:

По материалам статьи Д. Х. Саликова " МЕСТО И РОЛЬ МОНАРХА В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ВЛАСТИ  В СОВРЕМЕННОЙ ВЕЛИКОБРИТАНИИ"

Объяснение:

1) По принципу представления территориальных интересов казахского народа

2) Ташенов был представителем этих национальных интересов. Опираясь на Конституцию СССР, он старался препятствовать стиранию границ в Советском союзе, тем самым сохраняя исторические территории казахов. Также национальные газеты и создавал "казахские аулы" в центре города Алматы. Выступал за ликвидацию ядерного полигона в Семипалатинске

3) Общественно-политические деятели препятствовали нарушению и ущемлению прав казахов и исчезновению культурных памятников и стиранию границ между народами. Они всегда действовали в интересах казахского народа, идя наперекор правительству, ради будущего всех казахов