ервые цивилизации появились в конце четвертого тысячелетия до нашей эры. сразу стоит оговориться: термин «цивилизация» многозначен, и здесь он применяется в значении «древнее государство», хотя многие используют его и для обозначения культур, не достигших стадии государства. итак, чем отличаются древние цивилизации от первобытного общества и как они образовались? начнем с самого начала.
содержание статьи
трансформация первобытного общества
сравнение
таблица
трансформация первобытного общества
согласно классификации американского социолога и льюиса моргана, человеческое общество проходит три стадии развития:
дикость;
варварство;
цивилизация.
дикость характеризуется присваивающей (охота, рыболовство, собирательство) и отсутствием частной собственности. с наступлением варварства возникает социальная иерархия, появляются частная собственность и производящая (земледелие, скотоводство, ремесла). и, наконец, цивилизация. главное ее отличие от двух предыдущих этапов – образование государства со всеми сопутствующими институтами: армией, полицией, чиновниками, правителями. нетрудно догадаться, что первобытное общество существует на этапах дикости и варварства.
отличие древних цивилизаций от первобытного общества – не только в разных типах ведения хозяйства (кстати, при варварстве и цивилизации такой тип один – производящий), но и в появлении писаного права. хотя система общепринятых правил поведения есть и у варваров, она зиждется на обычаях, традициях, поэтому называется «обычным правом». позже право как необходимое условие существования государства оформляется в виде законов и кодексов и фиксируется документально, в зависимости от страны и эпохи – на папирусе, пергаменте, камне, глиняных табличках, бересте или бумаге. так возникает писаное право, ius scriptum на латыни. и, наконец, в древних цивилизациях появляется такой социальный институт, как рабство.
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
ервые цивилизации появились в конце четвертого тысячелетия до нашей эры. сразу стоит оговориться: термин «цивилизация» многозначен, и здесь он применяется в значении «древнее государство», хотя многие используют его и для обозначения культур, не достигших стадии государства. итак, чем отличаются древние цивилизации от первобытного общества и как они образовались? начнем с самого начала.
содержание статьи
трансформация первобытного общества
сравнение
таблица
трансформация первобытного общества
согласно классификации американского социолога и льюиса моргана, человеческое общество проходит три стадии развития:
дикость;
варварство;
цивилизация.
дикость характеризуется присваивающей (охота, рыболовство, собирательство) и отсутствием частной собственности. с наступлением варварства возникает социальная иерархия, появляются частная собственность и производящая (земледелие, скотоводство, ремесла). и, наконец, цивилизация. главное ее отличие от двух предыдущих этапов – образование государства со всеми сопутствующими институтами: армией, полицией, чиновниками, правителями. нетрудно догадаться, что первобытное общество существует на этапах дикости и варварства.
отличие древних цивилизаций от первобытного общества – не только в разных типах ведения хозяйства (кстати, при варварстве и цивилизации такой тип один – производящий), но и в появлении писаного права. хотя система общепринятых правил поведения есть и у варваров, она зиждется на обычаях, традициях, поэтому называется «обычным правом». позже право как необходимое условие существования государства оформляется в виде законов и кодексов и фиксируется документально, в зависимости от страны и эпохи – на папирусе, пергаменте, камне, глиняных табличках, бересте или бумаге. так возникает писаное право, ius scriptum на латыни. и, наконец, в древних цивилизациях появляется такой социальный институт, как рабство.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.