Во всех этих странах можно было наблюдать удивительно похожие специфические процессы, с поправкой на национальный характер, а именно: увеличивающийся рост промышленных и иных буржуа и буржуазии в целом и рабочих, которые уходили в города из села, и становились пролетариатом – наёмными работниками на тех или иных предприятиях буржуазии, зачастую не имея почти никаких прав и имея довольно маленькую зарплату. Вследствие этого противоречия (антагонизм) между этими категориями (или классами) населения с каждым годом увеличивался. Для отстаивания своих прав рабочие стали создавать профессиональные союзы (профсоюзы), которые стали бороться с «хозяином» предприятия и системой в целом. Из-за возникших противоречий в развитых странах мира всё большую популярность стали набирать идеи социал-демократии, марксизма и социальной революции, с которыми официальные власти всячески боролись. Набирало обороты такое понятие как миграция населения. Сотни и тысячи семей Западной Европы и России (в основном, еврейское население из черты оседлости) стали перебираться в новые страны – большинство в США, за т.н. «американской мечтой».
убеж веков стал временем появления и внедрения новых открытий. Электричество осветило сотни городов развитого мира. Телефон, телеграф и радио связали страны и континенты между собой. Авиация, дирижабль, новые виды пароходов делали страны ближе друг к другу. Появился синематограф (кино). В искусстве господствовал стиль модерн. Вместе с тем появились и новые средства взаимного уничтожения – пулемёт, танк, подводная лодка, аэроплан с бомбами, отравляющие газы и т.д.
Капитал не только вышел за пределы своих стран, ему требовалось всё больше и больше рынков. Колонии и сферы влияния развитых стран уже не Практически все страны достигли своего наивысшего предела территориального развития. Для получения новых рынков сбыта требовался новый передел мира, грозивший новой, уже мировой войной.
1 вересня 1939 року, в день, коли розпочалася Друга світова війна, Королівство Румунія ще залишалося партнером Французької республіки та Великої Британії. «Дивна війна», що розпочалася 3 вересня, не змінила стосунків Румунії та союзних їй держав у Західній Європі, хоча румунська сторона зберігала нейтралітет.
За декілька днів до початку війни Третій Рейх та Радянський Союз підписали Пакт Молотова — Ріббентропа, згідно з яким Східна Європа фактично поділялася на сфери інтересів Третього Рейху та СРСР. Радянський Союз прагнув отримати Бессарабію, яка з 1918 року знаходилася у складі Королівстві Румунія. Таким чином навесні 1940 року Королівство Румунія опинилася у важкому становищі. З одного боку союзна їй Французька республіка програвала війну Третьому Рейху, з іншого відбувалося загострення ситуації на румунсько-радянському кордоні. Почастішали сутички з використанням зброї, одночасно радянські дипломати декілька разів надсилали ноти до керівництва Королівства Румунія з вимогою віддати Бессарабію СРСР. Вже влітку остаточний програш Французької республіки, а також загрозлива ситуація щодо Бессарабії призвели до зближення Королівства Румунія з Третім Рейхом. Як здавалося керівникам держави, Адольф Гітлер був здатний захистити Королівство Румунія від зовнішньополітичних загроз. Але Третій Рейх нічим не зарадив румунській стороні, хоча поставляв до країни трофейну польську зброю в обмін на нафту.
27 червня радянські війська на кордоні з Королівством Румунія приведено до бойової готовності. У відповідь у Королівство Румунії оголошено мобілізацію, але вже ввечері 28 червня коронна рада Румунії мирним шляхом віддала Бессарабію та Північну Буковину СРСР. 3 липня Королівство Румунія остаточно втратило контроль над цими регіонами, а новий кордон проведено по річкам Прут та Дунай. У Радянському Союзі на цих територіях утворили Молдавську РСР та Аккерманську й Чернівецьку області Української РСР.
Во всех этих странах можно было наблюдать удивительно похожие специфические процессы, с поправкой на национальный характер, а именно: увеличивающийся рост промышленных и иных буржуа и буржуазии в целом и рабочих, которые уходили в города из села, и становились пролетариатом – наёмными работниками на тех или иных предприятиях буржуазии, зачастую не имея почти никаких прав и имея довольно маленькую зарплату. Вследствие этого противоречия (антагонизм) между этими категориями (или классами) населения с каждым годом увеличивался. Для отстаивания своих прав рабочие стали создавать профессиональные союзы (профсоюзы), которые стали бороться с «хозяином» предприятия и системой в целом. Из-за возникших противоречий в развитых странах мира всё большую популярность стали набирать идеи социал-демократии, марксизма и социальной революции, с которыми официальные власти всячески боролись. Набирало обороты такое понятие как миграция населения. Сотни и тысячи семей Западной Европы и России (в основном, еврейское население из черты оседлости) стали перебираться в новые страны – большинство в США, за т.н. «американской мечтой».
убеж веков стал временем появления и внедрения новых открытий. Электричество осветило сотни городов развитого мира. Телефон, телеграф и радио связали страны и континенты между собой. Авиация, дирижабль, новые виды пароходов делали страны ближе друг к другу. Появился синематограф (кино). В искусстве господствовал стиль модерн. Вместе с тем появились и новые средства взаимного уничтожения – пулемёт, танк, подводная лодка, аэроплан с бомбами, отравляющие газы и т.д.
Капитал не только вышел за пределы своих стран, ему требовалось всё больше и больше рынков. Колонии и сферы влияния развитых стран уже не Практически все страны достигли своего наивысшего предела территориального развития. Для получения новых рынков сбыта требовался новый передел мира, грозивший новой, уже мировой войной.
1 вересня 1939 року, в день, коли розпочалася Друга світова війна, Королівство Румунія ще залишалося партнером Французької республіки та Великої Британії. «Дивна війна», що розпочалася 3 вересня, не змінила стосунків Румунії та союзних їй держав у Західній Європі, хоча румунська сторона зберігала нейтралітет.
За декілька днів до початку війни Третій Рейх та Радянський Союз підписали Пакт Молотова — Ріббентропа, згідно з яким Східна Європа фактично поділялася на сфери інтересів Третього Рейху та СРСР. Радянський Союз прагнув отримати Бессарабію, яка з 1918 року знаходилася у складі Королівстві Румунія. Таким чином навесні 1940 року Королівство Румунія опинилася у важкому становищі. З одного боку союзна їй Французька республіка програвала війну Третьому Рейху, з іншого відбувалося загострення ситуації на румунсько-радянському кордоні. Почастішали сутички з використанням зброї, одночасно радянські дипломати декілька разів надсилали ноти до керівництва Королівства Румунія з вимогою віддати Бессарабію СРСР. Вже влітку остаточний програш Французької республіки, а також загрозлива ситуація щодо Бессарабії призвели до зближення Королівства Румунія з Третім Рейхом. Як здавалося керівникам держави, Адольф Гітлер був здатний захистити Королівство Румунія від зовнішньополітичних загроз. Але Третій Рейх нічим не зарадив румунській стороні, хоча поставляв до країни трофейну польську зброю в обмін на нафту.
27 червня радянські війська на кордоні з Королівством Румунія приведено до бойової готовності. У відповідь у Королівство Румунії оголошено мобілізацію, але вже ввечері 28 червня коронна рада Румунії мирним шляхом віддала Бессарабію та Північну Буковину СРСР. 3 липня Королівство Румунія остаточно втратило контроль над цими регіонами, а новий кордон проведено по річкам Прут та Дунай. У Радянському Союзі на цих територіях утворили Молдавську РСР та Аккерманську й Чернівецьку області Української РСР.
Объяснение:
надеюсь это