В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
yaxoroshiy1
yaxoroshiy1
11.05.2023 11:08 •  История

"Долгое Средневековье" определяет средние века как период:

От принятия христианства до начала эпохи От падения Римской империи до Английской буржуазной революции

От активизации исламских народов в Средиземноморье до открытия Х. Колумбом Америки

От принятия христианства до открытия Х. Колумбом Америки
что из этого?

Показать ответ
Ответ:
svetakotelniko
svetakotelniko
01.03.2023 18:19

Лев I Дани́лович (бл.1228 — бл.1301) — князь перемишльський (бл. 1240—1269), белзький (після 1245—1269) і галицький (1264—бл. 1301), претендував на литовську (1269) та польську (1289) спадщину, здобув володіння на Закарпатті та Люблінську землю. Другий син короля Данила Романовича і Анни Мстиславівни. У західноєвропейських джерелах називається Королем Русі, хоча в руських джерела ніколи так не титулувався.

 У 1240 році разом з батьком був в Угорському королівстві, де Данило шукав союзників проти монголо-татар.

 Військово-політичну діяльність князь Лев Данилович розпочав ще за життя свого батька, беручи участь у всіх його походах. 1244 року був у війську Данила, яке зазнало невдачі у битві проти претендента на галицький престол князя Ростислава Михайловича на р. Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.

 Взяв участь у битві під Ярославом 1245 року, у якій війська Данила Галицького розбили Ростислава Михайловича.

  У 1247 році (за іншими даними, в 1251—1252) для зміцнення союзу з Угорським королівством Данило Романович одружив його з донькою Бели IV Констанцією. Можливо, на знак цієї події було засновано місто Львів, назване іменем Лева Даниловича.

1249 року брав участь у поході на Слонім в ході втручання галицько-волинських військ в литовські усобиці на стороні князя Товтивіла.

  У 1252—1254 роках разом з батьком воював з монголо-татарським баскаком Куремсою. В цей ж час, 1252 року, здійснив похід у чеські землі на підтримку брата Романа в ході війни за австрійську спадщину Бабенбергів.

 Зимою 1253—1254 року очолив похід у ятвязьку землю проти князя Стекинта. В ході цієї війни з наказу Данила швидким маршем перекидує військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.

 Наступної зими здійснив каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів'я Південного Бугу.

У кінці 1255 року вирушив до Новогрудка на до братові Роману, який претендував на литовський престол, після чого розбив ятвягів.

  Після смерті короля Данила у 1264 р. в додачу до Перемишльського князівства отримав також Галицьке та Белзьке.

  У 1267 році великий князь литовський Войшелк передав литовський престол Левовому братові Шварну, який був його швагром, а сам постригся в монахи у одному з монастирів Галичини. Згодом Лев покликав Войшелка погостювати та вбив під час сварки, ймовірно через те що останній зробив своїм наступником Шварна а не його. Після цього стосунки між литовськими та руськими князями значно погіршились і вилились у спустошливі війни.

Проте 1269 року помер Шварно Данилович і Лев успадкував Холм і Дорогичин, та передав останні своєму сину Юрію. В цей же час здійснив невдалу спробу утвердитись у Литві в якій Шварно був великим князем був. 1270 року помер Василько Романович, який, здається, перед смертю пішов у монахи, і відтоді Лев, як старший з Романовичів де-факто став верховним князем Галицько-Волинського князівства.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Love1011
Love1011
16.04.2023 10:33

Российско-литовская граница проходит (с запада на юго-восток, по часовой стрелке) через Куршскую косу и Куршский залив, потом проходит по Неману, затем — по рекам Шешупе, Шервинта, Лепоне, акватории Виштынецкого озера. Участки, на которых граница не проходит по рекам или озеру, невелики. Они находятся между Неманом и Шешупой, между Лепоной и северной оконечностью Виштынецкого озера и между южной оконечностью Виштынецкого озера и точкой, где сходятся границы трёх государств — России, Польши и Литвы. На наземных участках граница оборудована инженерно-техническими сооружениями (проволочные заграждения и контрольно-следовая полоса). Для пересечения границы с Литвой требуется Шенгенская виза. Протяжённость сухопутной границы составляет 266,0 км (в том числе 29,9 км собственно сухопутной, 206,0 км речной и 30,1 км озёрной), помимо этого имеется участок межгосударственной морской границы в 22,4 км[1][2]

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота