У першій половині XIX ст. США переживали процес бурхливого розвитку капіталізму. На північному сході країни швидко зростала фабрична промисловість. Та же була сконцентрована більша кількість робітників. Н півночі та заході країни переважало фермерське господарство
Різні шляхи економічного розвитку Півночі і Півдня справили великий вплив на хід історичного розвитку США: буржуазія Півночі і плантатори Півдня у боротьбі за зміцнення своїх економічних позицій привели країну до громадянської війни.
Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої територіальної експансії США. Були приєднані Луїзіана (французьке володіння, що його продав Наполеон І) та придбана в Іспанії Флорида.
США взяли на себе місію вершителя долі усієї Західної півкулі, проголосивши в 1823 р. доктрину Монро. Сутність цієї доктрини полягала в тому, що США виступили проти можливого втручання європейських країн у латиноамериканські справи (після втрати Іспанією усіх колоній у Південній Америці) і в справи Американського континенту загалом. США як найбільша країна Західної півкулі відкрито проголосили своє право на політичне лідерство у цій частині планети
До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцями та з Мексикою територія США збільшилася в 2 рази. США не брали участі в європейських війнах, що давало можливість уникати великих витрат на армію і не зазнавати воєнних спустошень. Швидкому економічному розвитку сприяли і природні умови: м'який клімат, родючість землі, велика кількість лісів, корисних копалин.
Наявність вільних земель на заході США приваблювала переселенців із Європи. Серед іммігрантів було чимало кваліфікованих ремісників і робітників.
У 1800-1850 рр. населення США збільшилося більш ніж у 4 рази - з 5,3 млн. до 23 млн. осіб. Землі, що належали індіанським племенам, вважалися власністю держави, їх продавали білим переселенцям. Індіанців винищували або відтісняли все далі на захід.
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Объяснение:
Железный век на территории Казахстана
Конец I тысячелетия до н. э. является переломным моментом в истории Казахстана. Для племен, населявших территорию Казахстана, VII-VII века до н. э. это временя, когда началась эпоха открытия и широкого использования железа.
На смену каменному и бронзовому веку пришел железный век, так как основные орудия труда стали изготавливать из железа. Железные орудия труда были более острыми, удобными, прочными по сравнению с орудиями из камня и бронзы.
Древняя история эпохи железа делится на 2 периода:
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Разные области не одновременно подошли к этому этапу. Там, где были богатые месторождения меди и олова, железо на первых порах с трудом пробивало себе дорогу. К таким районам можно отнести Казахстан и Южную Сибирь, где развилось до высокого уровня бронзолитейное искусство.
Увеличение производства продуктов: мяса, шерсти, кожи — создало излишки, что развитию обмена. Рост стада требовал новых пастбищ, и между родами и племенами происходила борьба за землю, начались войны. Побежденные племена были вынуждены уходить в другие районы. Выделились более сильные племена.
Рост численности населения, необходимость организации защиты от врагов заставляли роды и племена вступать между собой в тесные контакты. Роды объединялись в племена, а племена ― в союзы племен. К таким раннеплеменным объединениям относятся союзы саков, уйсунов, кангюев, гуннов и сарматов.
В руках отдельных семей сосредоточились большие стада скота. Владельцы вынуждены постоянно менять места выпасов. Постепенно осваиваются не только долины рек, но также зоны степей и полупустынь, высокогорья Тянь-Шаня.
Люди изобретают удила, и конь становится важнейшим средством передвижения на дальние расстояния. Под постоянное жилье при юрта ― жилище легкое и удобное для перевозок.
Дальнобойный лук, стрелы с трехгранными наконечниками, меч-акинак стали грозными орудиями защиты и нападения.
США в першій половині XIX ст. Реферат
У першій половині XIX ст. США переживали процес бурхливого розвитку капіталізму. На північному сході країни швидко зростала фабрична промисловість. Та же була сконцентрована більша кількість робітників. Н півночі та заході країни переважало фермерське господарство
Різні шляхи економічного розвитку Півночі і Півдня справили великий вплив на хід історичного розвитку США: буржуазія Півночі і плантатори Півдня у боротьбі за зміцнення своїх економічних позицій привели країну до громадянської війни.
Кінець XVIII - перша половина XIX ст. були часом стрімкої територіальної експансії США. Були приєднані Луїзіана (французьке володіння, що його продав Наполеон І) та придбана в Іспанії Флорида.
США взяли на себе місію вершителя долі усієї Західної півкулі, проголосивши в 1823 р. доктрину Монро. Сутність цієї доктрини полягала в тому, що США виступили проти можливого втручання європейських країн у латиноамериканські справи (після втрати Іспанією усіх колоній у Південній Америці) і в справи Американського континенту загалом. США як найбільша країна Західної півкулі відкрито проголосили своє право на політичне лідерство у цій частині планети
До середини XIX ст. внаслідок війн з індіанцями та з Мексикою територія США збільшилася в 2 рази. США не брали участі в європейських війнах, що давало можливість уникати великих витрат на армію і не зазнавати воєнних спустошень. Швидкому економічному розвитку сприяли і природні умови: м'який клімат, родючість землі, велика кількість лісів, корисних копалин.
Наявність вільних земель на заході США приваблювала переселенців із Європи. Серед іммігрантів було чимало кваліфікованих ремісників і робітників.
У 1800-1850 рр. населення США збільшилося більш ніж у 4 рази - з 5,3 млн. до 23 млн. осіб. Землі, що належали індіанським племенам, вважалися власністю держави, їх продавали білим переселенцям. Індіанців винищували або відтісняли все далі на захід.
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Объяснение:
Железный век на территории Казахстана
Конец I тысячелетия до н. э. является переломным моментом в истории Казахстана. Для племен, населявших территорию Казахстана, VII-VII века до н. э. это временя, когда началась эпоха открытия и широкого использования железа.
На смену каменному и бронзовому веку пришел железный век, так как основные орудия труда стали изготавливать из железа. Железные орудия труда были более острыми, удобными, прочными по сравнению с орудиями из камня и бронзы.
Древняя история эпохи железа делится на 2 периода:
эпоха раннего железа (VIII-VII вв. до н. э) и эпоха позднего железа (III- IV вв. до н.э.)
Разные области не одновременно подошли к этому этапу. Там, где были богатые месторождения меди и олова, железо на первых порах с трудом пробивало себе дорогу. К таким районам можно отнести Казахстан и Южную Сибирь, где развилось до высокого уровня бронзолитейное искусство.
Увеличение производства продуктов: мяса, шерсти, кожи — создало излишки, что развитию обмена. Рост стада требовал новых пастбищ, и между родами и племенами происходила борьба за землю, начались войны. Побежденные племена были вынуждены уходить в другие районы. Выделились более сильные племена.
Рост численности населения, необходимость организации защиты от врагов заставляли роды и племена вступать между собой в тесные контакты. Роды объединялись в племена, а племена ― в союзы племен. К таким раннеплеменным объединениям относятся союзы саков, уйсунов, кангюев, гуннов и сарматов.
В руках отдельных семей сосредоточились большие стада скота. Владельцы вынуждены постоянно менять места выпасов. Постепенно осваиваются не только долины рек, но также зоны степей и полупустынь, высокогорья Тянь-Шаня.
Люди изобретают удила, и конь становится важнейшим средством передвижения на дальние расстояния. Под постоянное жилье при юрта ― жилище легкое и удобное для перевозок.
Дальнобойный лук, стрелы с трехгранными наконечниками, меч-акинак стали грозными орудиями защиты и нападения.