Итак, кто такой сталин? нет ничего глупее, чем сказать, что сталин – это эффективный менеджер. говорят, что так написали в каком-то пособии для учителя, которое никто не видел. но либералы это столько раз повторили, что все запомнили. повторяли с возмущением – вот, мол, до чего дошло! действительно, безобразие! какой же сталин менеджер? он был вождь. а вождь – это вам не менеджер. еще либералы любят говорить, что сталин был тиран. тиран – это человек, узурпировавший власть, его ненавидят и пытаются свергнуть. а на власть сталина никто не посягал, его любили, не мыслили своей жизни без него. во времена сталина говорили, что сталин – это ленин сегодня. в перестройку это как раз опровергалось, и сегодня ленина и сталина противопоставляют, только с другим знаком. раньше плюс был на стороне ленина, теперь – сталина. а ведь сталин постоянно говорил о себе, как об ученике ленина и продолжателе его дела. почему бы нам не поверить сталину? ведь он сам же, наверное, лучше знал, чей он ученик и продолжатель? а ленин учил, что субъектом является народ. в свое время сам иосиф виссарионович также сказал, что сталин – это не он, сталин – это . я думаю, что этим он хотел сказать, что он был таким руководителем, какой был нужен , чтобы построить то государство, которое у них было. это было государство, построенное на принципиально другой основе, чем все до него и поле него. в нем собственность принадлежала государству, а, следовательно, каждому. (это потом враги сказали, что «государственное - это ничье»). аналогично было и с властью. для чего власть в государстве? охранять собственность и собственника. в собственность принадлежала государству – вот его власть и охраняла. почему власть была такой жесткой? потому что, вероятно, не было возможности по-другому сохранить собственность. думаю, это было связано как раз с природой собственности в социалистическом государстве – раз она принадлежит как бы всем, то находится больше людей, желающих ее присвоить себе. число этих людей потенциально равно числу потенциальных собственников. власть в тех государствах, где она охраняет собственность высшего класса, тоже бывает жестока к тем, кто ее хочет присвоить, к тем же революционерам. итак, это был период, когда народ еще не разочаровался в таком государстве, это он сам считал нужным соблюдать необходимую жестокость против своих же заблудших членов. «мы такой народ, что с нами построже надо». люди видели пользу в том, чтобы всем вместе строить новую жизнь, чтобы улучшение происходило неуклонно, у всех сразу. грубо говоря, чтобы им было тепло зимой, они не строили личную печь в своем доме, не покупали нагреватель, а сначала строили тэц, закладывали систему централизованного отопления, а потом уже грелись у батарей. я верю, что у народа есть коллективный разум и чувство самосохранения. тогда люди знали, что скоро будет война, что надо спешить, и они отбросили на время мечты о красивой и спокойной жизни. сталин был их вождем именно потому, что он лучше всех мог мобилизовать людей на труд и на подвиг. удивительно, но последнее время либералы стали отдавать сталину должное как лидеру, проведшему модернизацию. когда они начинают размышлять, что бы они делали, если бы оказались на его месте в то время, то ничего другого предложить не могут. итак, 1924 год. после гражданской войны страна в развалинах. промышленности нет, традиции порушены, зато народ запас склады оружия, это уже не мирные крестьяне – почти каждый из них умеет воевать и убивать. в городах – масса люмпенизированного населения, много преступников, тем более, что временное правительство успело выпустить всех матерых уголовников. впрочем, они бы в войну все равно разбежались. а сколько осталось обиженных представителей бывших господствующих классов? а националисты? и что, за рубежом не создавались шпионские и террористические сети, что там не было обозленной диаспоры из эмигрантов всех мастей? а зарубежные правительства, разве они не ненавидели ? и вы будете уверять, что у советской власти не было врагов?
Міжнародний тероризм — здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження.
Для перемоги над міжнародним тероризмом будуть потрібні ті самі заходи, що і в боротьбі з тероризмом усередині окремих країн, але і вони не досягнуть результатів, якщо проводитимуться не на глобальному, а на національному рівні. До 11 вересня 2001 р. тільки чотири держави ратифікували конвенцію ООН про боротьбу з тероризмом. Щоб відновити уряди в “неспроможних” державах і врятувати інші держави від таких ситуацій, знадобляться конструктивні заходи. Економічний спад, на думку аналітиків Світового банку, - основна ознака неспроможності держави, що наближається, і, відповідно, економічний прогрес допомагає укріпити державу.
Одним з основних напряків боротьби з тероризмом – є боротьба з його фінансуванням. Адже, саме фінансування надає можливості для здійснення терористичних актів, забезпечуючи відповідну підготовку терористів, їх технічне оснащення та інші необхідні витрати, а його припинення служило б найкращою зброєю в боротьбі з тероризмом.
Відповідь:
Міжнародний тероризм — здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження.
Для перемоги над міжнародним тероризмом будуть потрібні ті самі заходи, що і в боротьбі з тероризмом усередині окремих країн, але і вони не досягнуть результатів, якщо проводитимуться не на глобальному, а на національному рівні. До 11 вересня 2001 р. тільки чотири держави ратифікували конвенцію ООН про боротьбу з тероризмом. Щоб відновити уряди в “неспроможних” державах і врятувати інші держави від таких ситуацій, знадобляться конструктивні заходи. Економічний спад, на думку аналітиків Світового банку, - основна ознака неспроможності держави, що наближається, і, відповідно, економічний прогрес допомагає укріпити державу.
Одним з основних напряків боротьби з тероризмом – є боротьба з його фінансуванням. Адже, саме фінансування надає можливості для здійснення терористичних актів, забезпечуючи відповідну підготовку терористів, їх технічне оснащення та інші необхідні витрати, а його припинення служило б найкращою зброєю в боротьбі з тероризмом.
Пояснення: