Народився майбутній князь у 978 або у 979 році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка правителів Полоцька, який завоював його батько – майбутній хреститель Русі князь Володимир Великий. Перший політичний досвід Ярослав почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці Володимир призначив його керівником Суздальської землі. У 1010 році батько поставив його правити Новгородом – основним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина риси жорсткого, але справедливого правителя.
На Новгородському престолі Ярослав втримувався спокійно, незважаючи на войовничий та волелюбний характер жителів міста і сусідніх племен. У 1014 році князь не захотів віддавати данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це батько наступного літа хотів піти на нього війною, але несподівано помер.
Дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти київський престол для себе. У листопаді 1015 дружина правителя Новгорода зустрілась з військом київського князя Ярополка неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до города з армією свого тестя – короля Польщі Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в Новгороді, Ярослав розбив брата на території нинішньої Київської області і отримав владу майже над усією Руссю, за виключенням Тмутаракані, де правив його брат Мстислав.
Революция во Франции-буржуазно-демократическая революция во Франции, одна из европейских революций 1848—1849 гг. Задачами революции было установление гражданских прав и свобод. Вылилась 24 февраля 1848 года в отречение от престола некогда либерального короля Луи-Филиппа I и провозглашение Второй республики. В президенты нового государства был избран в дальнейшем ходе революции, после подавления социал-революционного восстания в июне 1848, племянник Наполеона Бонапарта Луи-Наполеон Бонапарт. Революция в Германии-революционные события, которые длились с марта 1848 года до позднего лета 1849 года в Германском союзе и стали частью буржуазно-демократических и национальных восстаний в большинстве стран центральной Европы.
Главной внутренней пружиной был вопрос об объединении Германии, устранении вмешательства князей, правящих феодальных сил в хозяйственную жизнь немецких государств, открывающее путь дальнейшему развитию капиталистических отношений. Идея объединения Германии нашла широкое распространение среди либеральной буржуазии.
Во время революции был создан первый общегерманский парламент — Франкфуртское национальное собрание и была отменена цензура.
Народився майбутній князь у 978 або у 979 році. Його мамою була княгиня Рогніда – дочка правителів Полоцька, який завоював його батько – майбутній хреститель Русі князь Володимир Великий. Перший політичний досвід Ярослав почав отримувати дуже рано. У десятирічному віці Володимир призначив його керівником Суздальської землі. У 1010 році батько поставив його правити Новгородом – основним торговим і військовим центром північної частини Київської Русі. Такий крок свідчив про те, що Володимир побачив у молодого сина риси жорсткого, але справедливого правителя.
На Новгородському престолі Ярослав втримувався спокійно, незважаючи на войовничий та волелюбний характер жителів міста і сусідніх племен. У 1014 році князь не захотів віддавати данину у розмірі 2 000 гривень до Києва. За це батько наступного літа хотів піти на нього війною, але несподівано помер.
Дізнавшись про смерть батька, Ярослав вирішив взяти київський престол для себе. У листопаді 1015 дружина правителя Новгорода зустрілась з військом київського князя Ярополка неподалік міста Любеч і перемогла його. Ярослав ввійшов у столицю Русі, але менше ніж через рік мусив звідти втікати – Ярополк підійшов до города з армією свого тестя – короля Польщі Болеслава Хороброго. Отримавши підтримку в Новгороді, Ярослав розбив брата на території нинішньої Київської області і отримав владу майже над усією Руссю, за виключенням Тмутаракані, де правив його брат Мстислав.
Революция в Германии-революционные события, которые длились с марта 1848 года до позднего лета 1849 года в Германском союзе и стали частью буржуазно-демократических и национальных восстаний в большинстве стран центральной Европы.
Главной внутренней пружиной был вопрос об объединении Германии, устранении вмешательства князей, правящих феодальных сил в хозяйственную жизнь немецких государств, открывающее путь дальнейшему развитию капиталистических отношений. Идея объединения Германии нашла широкое распространение среди либеральной буржуазии.
Во время революции был создан первый общегерманский парламент — Франкфуртское национальное собрание и была отменена цензура.