Этот лидер обрел симпатии людей «хождением в народ», свободной и речью, смелостью и решительностью в суждениях:
а) К.У.Черненко б) Л.И.Брежнев в) М.С.Горбачев г) Ю.В.Андропов
2. Последний генеральный секретарь ЦК КПСС:
а) К.У.Черненко б) Л.И.Брежнев в) М.С.Горбачев г) Ю.В.Андропов
3. Ученый-физик с мировым именем, делегат Съезда народных депутатов:
а) А.Д.Сахаров б) С.П.Королев в) П.Л.Капица г) М.В.Келдыш
4. С концепцией регулируемой рыночной экономики на III сессии Верховного Совета СССР выступил:
а) Н.И.Рыжков б) С.С.Шаталин в) Г.А.Явлинский
5. Бывший государственный служащий, юрист, создавший в 1988 г. либерально-демократическую партию:
а) С.Н.Бабурин б) Г.А.Явлинский в) В.В.Жириновский г) А.Н.Яковлев
6. Экономист, один из лидеров партии «Яблоко»:
а) Л.И.Абалкин б) Г.А.Явлинский в) В.В.Жириновский
7. В 1987 г. создана комиссия Политбюро по реабилитации жертв политических репрессий , ее возглавил:
а) С.Н.Бабурин б) Г.А.Явлинский в) В.В.Жириновский г) А.Н.Яковлев
8. В марте 1990 г. первым Президентом СССР избран:
а) М.С.Горбачев б) А.А.Собчак в) Б.Н.Ельцин г) А.В.Руцкой
9. Московский обком КПСС в период перестройки возглавлял:
а) М.С.Горбачев б) А.А.Собчак в) Б.Н.Ельцин г) А.В.Руцкой
10. В 1990 г. Патриархом Русской православной церкви избран:
а) Тихон б) Алексий I в) Алексий II г) Кирилл
11.Академик, лишенный всех государственных наград и званий за протест против ввода советских войск в Афганистан:
а) Ю.В.Орлов б) М.В.Келдыш в) П.Л.Капица г) А.Д.Сахаров
12. Идея Нового политического мышления привела к:
а) разрядке международной напряженности
б) разоружению США
в) возникновению однополярного мира
13. Целями перестройки были:
а) совершенствование социализма
б) ликвидация монополии КПСС на власть
в) введение частной собственности
14. Запишите в хронологической последовательности:
а) Реформа Косыгина
б) начало Афганской войны
в) введение поста президента СССР
г) авария на Чернобыльской АЭС
д) принятие закона «О кооперации»
15. Соотнести название партии и имя руководителя:
а) Г.А.Явлинский 1) КПСС
б) В.В.Жириновский 2) КПРФ
в) Г.А.Зюганов 3)Яблоко
г) М.С.Горбачев 4) Демократическая Россия
д) В.Новодворская 5) ЛДПР
е) Н.И.Травкин
16. Министр иностранных дел СССР в период перестройки:
а) А.А.Громыко б) Э.А.Шеварднадзе в) А.А.Собчак г) А.В.Руцкой
17. Председатель правительства в период перестройки:
а) Е.К.Лигачев б) С.Н.Бабурин в)Л.И.Абалкин г) Н.И.Рыжков
Найпомітнішим представником цього релігійного і національного відродження Чехії був Ян Гус (1369-1415). Він походив із селянської сім'ї і провів ранню молодість в південно-західному куті Чехії, де жили поруч і чехи, і німці, і між обома народностями відбувалися постійні чвари. Закінчивши курс в празькому університеті, Гус став священиком і проповідником в Віфлеємської каплиці в Празі, навмисне заснованої для чеської проповіді. Разом з тим він зайняв і місце професора в університеті, де дуже скоро висунувся і був ректором, став на чолі чеської партії, якраз в той час, коли ще там йшла боротьба між «націями». Повчання і лекції Яна Гуса користувалися великим успіхом у слухачів. Проповідуючи в Віфлеємської каплиці для простого народу, він, крім того, виступав проповідником і при королівському дворі, і на з'їздах чеського духовенства. У своїх богословських заняттях він стояв спочатку на строго католицької точці зору, але мало-помалу став засвоювати деякі погляди Вікліфа, твори якого близько 1400 р дуже поширилися серед магістрів празького університету. Гус не поділяв поглядів Вікліфа, що стосувалися, напр., Євхаристії, але разом з англійським реформатором він думав, що Святе Письмо є єдине джерело віри. Коли частина празького духовенства почала звинувачувати вчення Вікліфа в єресі, був влаштований диспут, на якому Гус доводив, що багато положень англійського богослова прямо передавалися невірно його противниками. Це справило неприємне враження на архієпископа, а йому скаржилися на Гуса ще й багато священиків, яких Ян Гус засуджував за те, що вони з бідних брали гроші при здійсненні для них треб. Архієпископ позбавив його звання проповідника на з'їздах духовенства ·, потім йому було заборонено і священнодіяли. Тим часом твори Вікліфа були засуджені церковною владою, але празький університет протестував проти цього, доводячи неправильність багатьох мотивів такого заходу. За такий захист Уиклифа Гус був відлучений від церкви і викликаний в Рим до відповіді, і лише заступництво короля (Вацлава), любив Яна Гуса, поки врятувало його від переслідування. Це сталося вже тоді, коли великий розкол ускладнився появою третього тата. Один з сперечалися за владу пап (Іоанн XXIII) оголосив проти тісно його короля неаполітанського хрестовий похід з відпущенням гріхів всім, хто буде сприяти папству. Гус виступив проти папської булли про індульгенції на диспуті, де оскаржував їх законність і доводив шкоду від них для моральності. Те ж саме говорив він і в своїх проповідях в Віфлеємської каплиці. Головні свої докази він запозичив при цьому прямо з творів Уиклифа. На сторону Яна Гуса стали і студенти, і багато городян. У Празі почалися хвилювання; папська булла була спалена; три ремісника, кричали в церкві, що папська булла - один обман, були страчені; над Прагою був оголошений інтердикт. Мало-помалу народне бродіння стало поширюватися і поза чеської столиці. За бажанням короля Гус повинен був залишити Прагу, але це тільки дало йому можливість проповідувати і в інших місцях Чехії. Тоді ж він написав твір «Про церкви», запозичивши основні його погляди знову-таки у Уиклифа. Шум, який справили празькі події, поширився далеко за межі Чехії, і брат чеського короля Сигізмунд, який був тоді імператором в Німеччині і в той же час спадкоємцем чеського престолу, знайшов за потрібне втрутитися в цю справу, скликавши собор, на який з'явився б і Гус.
Объяснение:...
В 1931 г. был принят закон о взаимоотношениях с доминионами. Он известен как Вестминстерский статут. Доминионы — Канада, Австралия, Новая Зеландия, ЮАР — получили полную свободу. Англия уже не могла вмешиваться в законотворчество доминионов и их внешние дела. В 1935 г. был принят закон о расширении самоуправления в Индии.
В 1932 г. Ираку была предоставлена независимость, он вступил в Лигу Наций. Трансиордании было позволено расширить самоуправление. Великобритании пришлось в 1936 г. гарантировать договором независимость Египта, сохранив контроль над Суэцким каналом.