ХОТЯ БЫ НЕКОТОРЫЕ ВО Кожну з особливостей економічного розвитку України початку 20 ст. проілюструйте прикладами.
а) концентрація промислового виробництва; б) утворення монополій; в) вплив іноземного капіталу; г) нерівномірний розвиток окремих регіонів України; д) спеціалізація промислових районів; е) зростання чисельності промислового робітництва; є) розгортання страйкового руху пролетаріату.
5) Які факти та явища характеризують розвиток сільського господарства Наддніпрянщини на початку 20 ст.? Наведіть відповідні приклади.
1. Збереження поміщицького землеволодіння. 2. Неактуальність проблеми аграрного перенаселення. 3. Спеціалізація окремих районів. 4. Провідна роль виробництва технічних культур: цукрових буряків, картоплі, тютюну. 5. Посилення міграції українських селян. 6. Перевага дрібних селянських господарств - середняцьких та бідняцьких. 7. Збереження залишків кріпосницької системи.
6) Укажіть, що спричинило пожвавлення страйкового руху пролетаріату на початку 20 ст. Обґрунтуйте правильність чи хибність кожного з тверджень.
1. Політика російського царату, спрямована на поліпшення соціально-економічного становища робітників. 2. Мізерна заробітна плата. 3. Відсутність на фабриках і заводах охорони праці, техніки безпеки. 4. Невелика тривалість робочого дня на підприємствах. 5. Зростання кількості робітників, що зазнали каліцтва.
7) Визначте, про кого йдеться у фрагментах історичних джерел. Свою думку аргументуйте.
«Єлисаветград за останні десятиліття став центром своєрідного селянського руху; заснований , цей рух мав на меті організацію сільських господарських спілок і поряд із суто економічними перевагами викликав також пожвавлення національного почуття» (І. Франко).
« ніколи й нікому не оповідав і про власний шлях до своєї на ціональної свідомості та матеріального служіння Україні. Я не знаю, як він дійшов до української свідомості, але певно вона була в них у родині, бо старший брат його, як відомо, видавав "Кобзаря" Т. Г. Шевченка... Потім знайомство і близькість з професором В. Антоновичем зміцнили і поглибили цю свідомість» (Є. Чикаленко).
Для борьбы с международным терроризмом не достаточно усилий одной великой державы или даже группы высокоразвитых государств. Преодоление международного терроризма как обостряющейся глобальной проблемы требует коллективных усилий большинства государств и народов на нашей планете, всего мирового сообщества.
во главе диакриев стоял писистрат, который захватил в 560 г до н. э. власть в афинах. в 555 г. он был изгнан, но сумел восстановить власть и правил как тиран до 527 г. до н. э. писистрат сохранил конституцию солона, но встал над ней. он конфисковал земли своих противников – эвпатридов и передал их крестьянам, ввел государственный кредит (проценты были ниже, чем при частных кредитах), институт «разъездных» судей и постоянный подоходный налог – 1/10 урожая. в итоге его преобразований афины стали большим центром средней греции. улучшилась жизнь и среднего сословия, но рост демократических элементов увеличивал настрой против тирании.
писистрат завел в афинах флот (100 кораблей), отряд наемников и создал блестящий двор в своем окружении. всем гражданам обеспечил полную занятость. создал общественный фонд на строительство дорог и т. д. он покровительствовал искусству, привлекал в афины художников, организовывал государственные культовые праздники:
тираны сохраняли видимость демократической системы. в результате заговора аристократии они были свергнуты. власть оказалась в руках одного из участников заговора – клисфена, который пытался проводить политику примирения различных слоев населения аттики. это позволило ему организовать народ в самостоятельную силу и расстроить замыслы других аристократических родов, опиравшихся на иноземцев. клисфен провел ряд важных реформ. прежде всего, он изменил аттическую избирательную систему, которую составляли 4 старые родовые филы и 12 их подразделений – триттий, представлявших на выборах политические единицы