Буди́тели (чеш. buditelé, словацк. buditelia, словен. buditelj и болг. будители, буквально — «пробуждающие») — активисты национального, культурного и языкового возрождения в среде славянских народов, основа славянской интеллигенции новых суверенных славянских государств. Идеи «будителей» получили широкое распространение в славянских землях Восточной и Южной Европы в XVIII — XIX веках. Именно они легли в основу борьбы славянских народов за создание независимых национальных государств. Наиболее актуальными и вместе с тем наиболее радикальными идеи «будителей» были в периферийных регионах, ущемлённых в результате долгого иноэтничного давления — в Чехии и Словении в условиях многовекового засилья немецкого языка и культуры, в Словакии и Подкарпатской Руси в условиях жёсткого венгерского давления, в Болгарии — в условиях многовекового османского ига.
Как для чешских, там затем и для болгарских и русинских будителей был характерен особенно глубокий интерес к истории и культуре древнеславянских народов. Особое внимание они уделяли истории, культуре и языку.
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
Буди́тели (чеш. buditelé, словацк. buditelia, словен. buditelj и болг. будители, буквально — «пробуждающие») — активисты национального, культурного и языкового возрождения в среде славянских народов, основа славянской интеллигенции новых суверенных славянских государств. Идеи «будителей» получили широкое распространение в славянских землях Восточной и Южной Европы в XVIII — XIX веках. Именно они легли в основу борьбы славянских народов за создание независимых национальных государств. Наиболее актуальными и вместе с тем наиболее радикальными идеи «будителей» были в периферийных регионах, ущемлённых в результате долгого иноэтничного давления — в Чехии и Словении в условиях многовекового засилья немецкого языка и культуры, в Словакии и Подкарпатской Руси в условиях жёсткого венгерского давления, в Болгарии — в условиях многовекового османского ига.
Как для чешских, там затем и для болгарских и русинских будителей был характерен особенно глубокий интерес к истории и культуре древнеславянских народов. Особое внимание они уделяли истории, культуре и языку.
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.