Исправьте не менее 6 ошибок в тексте причины и последствия раздробленности. после войны владимира мономаха и мстислава возрасла угроза со стороны половцев. княжество смерды получили земли в различных частях руси и занимались там хозяйственными делами ​

1. Хозари.

Степ із давніх часів був прихистком для кочовиків. Їхні племена формувалися головно в монгольських, середньоазійських просторах . Однак недостатня кількість пасовищ при розростанні стад та бажання поживитися за рахунок інших народів спонукали кочовиків вести грабіжницькі війни із сусідами й вирушати у далекі походи для захоплення нових земель. Вершники стали загрозою для всіх оточуючих їх племен і держав. Час від часу вони з’являлися в Північному Причорномор’ї.

2. Печеніги. Половці.

Печеніги — тюркомовні племена. Літописець оповів, що вперше на кордонах Київської держави вони з’явилися в 915 році. Князь Ігор уклав з печенігами договір. Проте вже в 920 році князь воював із ними, а в 944 році печеніги брали участь у поході Ігоря на Візантію. В 972 році печеніги розбили біля Дніпрових порогів дружину Святослава Ігоровича, котрий загинув у цьому бою. Основою їхнього війська була легка кіннота, зброєю — луки. Про стрімкість пересування степовиків згадували візантійські автори, називаючи кінноту печенігів летючими людьми. Відтак, у відкритому зустрічному бою військо кочовиків зупинити було важко. Тож наприкінці X століття зародилася нова форма захисту — спорудження високих і довгих деревоземляних стін-укріплень, які відділяли руське порубіжжя від Степу. Втім, взаємини з печенігами не зводилися тільки до боротьби. Київська держава була їхнім торговельним партнером, купуючи в печенігів овець і коней. У 1036 році печенізьке військо розгромив Ярослав Мудрий. Після цього одні з них відкочували за Дунай і на Балкани, де згодом змішалася з місцевим людом, а ті, що лишилися на попередніх кочів’ях, через два десятиліття змушені були звернутися за до до Києва, бо в приазовсько-причорноморський степ вступили нові господарі — половці.

3. Крим у складі Візантійської імперії.

До Візантійської імперії у Криму належала вся прибережна зона від Боспору до Херсонесу. Інші землі були під впливом кочовиків, котрі змінювали тут один одного впродовж століть. Головне заняття мешканців візантійського Криму — хліборобство, скотарство, ремесло. Боспор став центром закупівлі в степовиків хутра для Константинополя, а згодом — портом, через який вивозили сировину для «грецького вогню». Одним із його складників була нафта, що її для потреб війська видобували візантійці на Таманському півострові. Наприкінці Х століття Боспор увійшов до складу Тмутороканського князівства. Згодом ці землі захопили кочовики: спочатку половці, а потім — монголи.

В жизни бывает много моментов, которые сначала помнишь, потом быстро забываешь. Но то, что произошло со мной этим летом, я буду помнить всю жизнь. Это было путешествие с семьёй в Египет. И не просто мы загорали и купались в Красном море и в бассейне, а была очень познавательная поездка в Луксор – это самое важное и драматичное место в истории Египта. Именно там я увидела, как жили фараоны, царицы и их семьи. Я побывала в гробницах: Рамсеса, Тутанхамона, царицы Хатшепсут, Нефертити и Нефертари. Побывала в храме, который возводили в Древнем Египте люди своими руками. Это было восхитительно! Моему изумлению не было предела! Как люди много веков до нашей эры всё это могли сотворить без техники и растворов. И эти сооружения стоят до сих пор! Я узнала много нового и интересного! Было ещё много экскурсий, но эта была особенная. Хотя температура была пятьдесят градусов, не было усталости, потому что это было очень интересно. Не только вспомнить, что мы проходили по истории, но и увидеть всё собственными глазами и потрогать руками. Я очень мечтаю на следующий год съездить с родителями в Египет-в город Каир, посетить великие пирамиды Хеопса и других фараонов. Они меня заворожили!