Хаммурапи, по сути, стал первым использовать политическую агитацию. Возможно, большинство его достижения вовсе не принадлежали ему. Но все же он был поистине великодушным правителем, который хотел, чтобы его подданные наслаждались лучшей жизнью.
В переписке древнего короля со своими чиновниками он ясно дает понять, что любой, кто почувствовал, что с ним плохо обращаются при дворе, может обратиться к королю с о помиловании. Он гарантировал, что все люди будут судимы справедливо и не должны бояться его власти.
"Геть від Москви! Дайош Європу!" - це творче гасло письменника Миколи Хвильового дуже швидко набрало політичного забарвлення ще на початку ХХ століття. Адже Україна в силу певних історичних та геополітичних умов багато століть мусила постійно робити вибір між Європою та Росією, мусить його зробити і сьогодні. Нинішній зовнішньополітичний курс країни офіційно визначений та закріплений на законодавчому рівні. На даному етапі України обирає євроінтеграцію, але тут є певні "але". Україна все ще "пов’язана шлюбними узами" газових контрактів з Росією, а північний партнер не поспішає з розлученням.
Хаммурапи, по сути, стал первым использовать политическую агитацию. Возможно, большинство его достижения вовсе не принадлежали ему. Но все же он был поистине великодушным правителем, который хотел, чтобы его подданные наслаждались лучшей жизнью.
В переписке древнего короля со своими чиновниками он ясно дает понять, что любой, кто почувствовал, что с ним плохо обращаются при дворе, может обратиться к королю с о помиловании. Он гарантировал, что все люди будут судимы справедливо и не должны бояться его власти.
Объяснение:
"Геть від Москви! Дайош Європу!" - це творче гасло письменника Миколи Хвильового дуже швидко набрало політичного забарвлення ще на початку ХХ століття. Адже Україна в силу певних історичних та геополітичних умов багато століть мусила постійно робити вибір між Європою та Росією, мусить його зробити і сьогодні. Нинішній зовнішньополітичний курс країни офіційно визначений та закріплений на законодавчому рівні. На даному етапі України обирає євроінтеграцію, але тут є певні "але". Україна все ще "пов’язана шлюбними узами" газових контрактів з Росією, а північний партнер не поспішає з розлученням.